Сьогодні волиняни проведуть в останню дорогу загиблого Героя Максима Бурду
Він віддав своє життя за Україну
«Мабуть, у Ковелі більше тих, хто його знає, ніж тих, хто ніколи не перетинався з ним в тих чи інших активностях. Бо він був не просто гарним хлопцем. Ніжним і люблячим сином. Просто прекрасним фотографом. Він був активістом. З тих ідейних людей, які настільки твердо вірять у свою країну, що стають її зрілими будівничими, попри молодий вік. Він був співзасновником молодіжного хабу «Ватра — правильний простір», членом Молодіжної ради, де ми з ним і познайомилися, членом партії «Національний корпус», яка брала участь у позачергових парламентських виборах 2019 року. З цього ж року — в теробороні», - написав на своїй сторінці у Фейсбук міський голова Ігор Чайка.
Через хворобу хребта він був комісований, тож за станом здоров’я мав право не воювати. Але своїм дорогим людям у 2022 році сказав — хоч плачте, – я все одно піду.
Також у дописі мера йдеться:
«Максим постійно допомагав волонтерам – і паралельно навчався тактичній медицині; був дуже добрим до всього і всіх, з ким мав справу, – і паралельно вчився правилам ведення бою. Бо чітко знав, хто ворог.
Він був з тих, хто у відносному мирі готувався до війни.
Але фотографія, а не військова справа, була його пристрастю ще зі шкільної лави (вчився у 3 та 8 школах) — у юному віці він відзняв своє перше весілля.
Своїм найріднішим людям казав, що стане найвідомішим фотографом у світі. Таким, до якого на фотосесії ставатимуть в чергу.
Це не були порожні слова. Це була реальна мрія і чіткі кроки для того, щоб вона здійснилася: і прагнення заробити, щоб мати можливість купувати найякіснішу техніку для зйомок, і постійні курси з підвищення кваліфікації.
І вперте відточування майстерності.
Свою ж дипломну роботу в Національному університеті «Острозька академія», яку закінчив 2019 року, він присвятив якраз військовій фотографії. Чим здивував своїх викладачів — бо тема – рідкісна.
Але й Максим не був з тих, хто шукає легких шляхів.
Це знову історія про вибір, зроблений всупереч, а не завдяки. Через хворобу хребта він був комісований, тож за станом здоров’я мав право не воювати.
Але своїм дорогим людям у 2022 році сказав — хоч плачте, – я все одно піду.
І пішов.
У 1 гранатометному відділенні взводу вогневої підтримки 2 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини А4638 він славився тим, що вправно керував БпЛА, філігранно наводив артилерію на ворога, якого багато було знищено завдяки цьому його вмінню. Бо і на війні він весь час вчився. І там був до своїх — безкінечно безкорисливим і добрим.
А з друзями — вірним. Таким, який нізащо не зрадив би.
… Максим Бурда загинув 26 січня 2023 року біля Бахмута.
За чотири дні до свого дня народження, яке припадає на 30 січня.
Цього дня йому мало б виповнитися 26.
Але тепер 25 — назавжди.
Мені хочеться думати, що небу навіщось потрібні небесні фотографи.
А в чергу до Максимових фотографій таки ставатимуть. Тому що Марія Лукашук, з якою вони планували одружитися, але так і не встигли, планує організувати виставку і оприлюднити всі фото, зроблені ним у воєнний період 2022-2023 років.
Максим і на війні лишався вірним своєму справжньому покликанню. Спиняти мить через об’єктив. Фіксувати. Документувати. Робити миттєве — сталим.
Вічна тобі пам’ять, Фотографе…».
Чин похорону за загиблим Максимом Бурдою сьогодні, 2 лютого:
- 10:00 (орієнтовно) — прощання вдома, на Незалежності, 61.
- 12:00 — відспівування в Свято-Благовіщенському соборі (вул. Соборна, 6);
- 13:00 — громадянська панахида на площі Героїв Майдану.
Поховають Героя на Алеї Героїв міського цвинтаря.
Читайте також: Горохівчани навколішки зустріли полеглого Героя (Фото).