Боятися – нормально, а тим більше, якщо твоя країна у вогні війни й навколо дуже багато болю.
«Мамо, я хочу, щоб ти жила»: діти говорять про смерть
– Мені наснився жах! Що тебе вже нема на світі! – мій маленький хлопчик розповідав і заглядав мені у вічі, очікуючи найпершої реакції. – Мам, а знаєш, що я бачила уві сні? – за якихось два тижні я почула таку ж розповідь, але цього разу від доньки
Передбачаю, що багато з нас зараз чує від дітей подібне. Війна є війна. Принаймні ще дві мої подруги розповіли, що їхні діти демонструють уболівання за те, щоб мами жили якомога довше. Проблема в тому, що треба знати, як правильно реагувати на ці прояви тривожності, страху. Бо ж не завжди відбудешся «бабусиною» приказкою «Куди ніч – туди й сон». Що казати, як це робити і чого не варто демонструвати? Відверто скажу, що однозначної відповіді точно нема: слова потрібно добре виважувати, але шестилітці не скажеш як підлітку; крім того, іноді буває достатньо обіймів, тобто покладаймося на «мамську» інтуїцію. «Сни бувають дуже страшними, але вони закінчуються, й ми переконуємося, що все добре», – такий мій коментар втішив по черзі обох дітей (побачила це по очах).
Психотерапевтка Світлана Ройз радить відповідати на питання дитини про смерть тільки тоді, коли абсолютно спокійні. Бо коли в самого в душі вирує відчай, то й дитина його відчує.
Того, що точно не варто робити, пишуть різні імениті психологи, це переводити тему на жарт або закидати, що смерть – це зовсім не страшно й що вона скидається на сон. Дитина багато що сприймає образно, й що вона надумає, почувши таке порівняння, невідомо. Також може завдати шкоди й невиправдана несерйозність: дитина запідозрить, що за вдаваною маминою усмішкою може критися ще страшніше, аніж вона собі уявляє. Чи варто панікувати? Якщо дитина спілкується, грається, вчиться, як зазвичай, то ні. Боятися – нормально, а тим більше, якщо твоя країна у вогні війни й навколо дуже багато болю. Власне, ми можемо впливати тільки на те, щоб діти не чули й не бачили зайвого для їхньої психіки.
Психотерапевтка Світлана Ройз радить відповідати на питання дитини про смерть тільки тоді, коли абсолютно спокійні. Бо коли в самого в душі вирує відчай, то й дитина його відчує. Взагалі наше завдання дати їй опору: продемонструвати, що вона не одна в цьому житті зі своїми тривогами й страхами, що боятися – нормально і що страх можна навчитися «робити маленьким». Продовження цієї теми – у наступному номері. Тримаймося!
Маєте свої відкриття, як комфортно спілкуватися з дітьми, – діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Останні новини:
- Волинянин витягнув з вогню мертвого сусіда і отруївся чадним газом.
- Поки в Україні йде кривава війна, штучний інтелект вимагає сексу.
- У Нововолинську велика громада проголосувала за перехід храму з УПЦ мп до ПЦУ.
- Ситуація на фронті на ранок 12 лютого - Генштаб ЗСУ.
Усі новини російсько-української війни – тут.
