Улюблений всіма торт має таємничу назву «mille-feuille»
У буквальному перекладі з французької це означає «тисяча шарів». Так називають звичний нам торт «Наполеон» у Франції та Італії. До речі, за однією з версій, саме з Апеннінського півострова, зокрема з міста Неаполя, ця листкова випічка і веде свою давню історію, проте в італійському варіанті він складався зі шпинату, сиру і песто. А назва «Наполеон» походить від назви міста. За іншою версією, рецепт цього торта був створений у часи другої французької імперії (1852–1870 рр.) ледь не за наказом імператора Наполеона ІІІ на честь його дядька Наполеона Бонапарта. Багато хто вважає цю гіпотезу правдивою, адже торт mille-feuille дійсно готують з тих часів. У французькій версії ця страва складалася з коржів листкового тіста, намащених перетертими суницями й полуницями. Хай там як, але проти того, що «Наполеон» – це смачно, ніхто не заперечуватиме
Класичний
Інгредієнти: для коржів – 750 г борошна, 400 г холодного вершкового масла або маргарину, 2 яйця, 150 мл холодної води, 3 ст. л. горілки або коньяку, 1 ст. л. оцту (9%), дрібка солі; для заварного крему – 1 л молока, 4 яйця, 100 г борошна, 300 г цукру, 20 г ванільного цукру, 300 г вершкового масла (для збивання) + 50 г (у гарячий крем).
Приготування. У склянці змішуємо холодну воду, оцет та горілку. В іншій ємності злегка збиваємо вінчиком яйця зі щіпкою солі, вливаємо рідину до яєць і ретельно перемішуємо. Просіюємо борошно, зверху на нього нарізаємо дрібними кубиками вершкове масло або маргарин і січемо ножем на дрібну крихту. Збираємо цю крихту в гірку, в центрі якої робимо заглиблення, вливаємо туди яєчну суміш і швидко замішуємо тісто. Ділимо його на 12 частин, кожну скочуємо в кульку, кладемо на тарілку і накриваємо харчовою плівкою, щоб не обвітрилися. На годину-півтори ставимо тісто в холодильник.
Тим часом готуємо крем для торта. У каструлі змішуємо борошно, цукор, ванільний цукор, яйця, розтираємо вінчиком до однорідності. Додаємо поступово молоко і щоразу добре розмішуємо. Ставимо каструлю з вмістом на невеликий вогонь, постійно перемішуємо масу до дна. Як тільки заварний крем загусне і почне закипати, знімаємо з плити. Далі в гарячу заварну масу додаємо 50 г вершкового масла і розмішуємо до розчинення. Крем накриваємо харчовою плівкою «в контакт», тобто так, щоб плівка лягла на його поверхню, і залишаємо охолоджуватися до кімнатної температури.
Беремо одну кульку тіста і розкачуємо в коло прямо на пергаментному папері. Зверху на тісто кладемо тарілку або форму діаметром 22–24 см, вирізаємо коло, обрізки не забираємо, проколюємо виделкою і випікаємо все разом у заздалегідь розігрітій до 200–220 градусів духовці 5–7 хвилин. Коржі печуться дуже швидко, важливо встежити, щоб вони не пригоріли: поки випікається один корж, швидко розкачуємо наступний.
М’яке вершкове масло збиваємо міксером до пишної світлої маси. Не припиняючи збивання, поступово додаємо охолоджений до кімнатної температури заварний крем і збиваємо до однорідності. Коржі перемащуємо приготованим кремом. Зібравши весь торт, злегка натискаємо на нього зверху, щоб крем добре розподілився. Змащуємо боки та верх. Обрізки коржів перекладаємо в пакет і за допомогою качалки подрібнюємо їх на крихту. Обсипаємо нею боки та поверхню торта і ставимо його в холодильник на кілька годин (найкраще на ніч) для просочення.
Наполеон «Закусочний»
Інгредієнти: 6 коржів для торта «Наполеон», 0,5 кг грибів, 3 філе курячих, 3–4 яйця, 300 г майонезу, 100 г твердого сиру, 1 цибулина, зелень.
Приготування. Гриби і цибулю дрібно покраяти й обсмажити на сковорідці. Куряче філе зварити в підсоленій воді, дрібно порізати. Зварити яйця, натерти на грубій тертці. Корж намазати майонезом, викласти на нього куряче філе і накрити наступним коржем, змастити його майонезом і викласти гриби з цибулею, на наступний корж – яйця. Повторювати, доки не закінчаться коржі. Верх змазати майонезом і посипати тертим твердим сиром. Поставити «Наполеон» у розігріту духовку на 10 хвилин або в мікрохвильову піч на 5 хвилин, щоб розплавився сир. Порізати на порційні шматки, прикрасити зеленню та подавати на стіл.
Читайте також: «І під час війни: каша – мати наша (доступні всім рецепти)»