Мешканка Волині: «Не хочу, щоб онуки потрапили  в ті ж самі пазурі»

 Справа, яку описала ківерчанка, тягнеться з весни 2020 року. Тоді служба в справах дітей Локачинського району, на території якого проживала молода сім’я, вилучила двох дівчаток одного та чотирьох років у їхніх батьків Марії та Михайла Загорських. Причина – неналежний догляд й умови виховання. Маленьких онучок взялася ростити бабуся Тетяна Постригач, яка стала їхньою опікункою. Вона й запросила нас на розмову.

Тетяна Валер’янівна нині тішиться, що додому повернулася її донька, адже навіть найкраща бабуся не замінить рідну маму. У той же час не може забути, скільки тривог і проблем їй довелося пережити, коли тільки взяла дітей до себе. Згадує, як перші десять місяців утримувала дітей без жодної допомоги: «Батьки пів року зовсім до дітей не навідувалися. Ані зять, ані дочка. Потім приїздили раз на місяць-два і то лише із солодощами. Одного разу онучка була хвора, як приїхали, то навіть не купили ліків». (Картка, на яку виплачували допомогу на молодшу дитину, була в зятя). Тоді ж відповідні органи порушили питання виплати бабусі аліментів, а також про позбавлення подружжя батьківських прав. 

Окрім проблем із дітьми, існувала ще одна: насильство в сім’ї. Марія Загорська, яку чоловік бив, часто перебуваючи п’яним, навіть писала заяву про побої в поліцію. Та потім забирала, бо чоловік погрожував ще гіршою розправою. Крім того, пригадує вона, правоохоронці теж давали їй пораду «між рядками»: «З нього буде лише 860 гривень штрафу. Вам це треба?». При тому всьому, розповідає Тетяна Постригач, її донька в ситуації, коли зять пропивав гроші на дітей і набрав кредитів на картку дружини, ставала на бік чоловіка й ображала матір, а бувало, що й батька.

...Донька слухає скарги мами й мовчить. Їхня сімейна проблема два роки тому навіть стала темою телепередачі на загальнонаціональному каналі СТБ. В ефір вона вийшла під назвою «Битва за дітей». Пані Тетяна каже, що мусила звернутися до телевізійників, бо на місці її ніхто не хотів чути й допомагати рятувати онуків від нездалих батьків.

Тетяна Постригач дуже хоче вірити, що Марія залишиться вірною дівчаткам і почне їх належно доглядати.

Тепер ситуація змінилися: з минулого літа Марія офіційно розлучена, влаштувалася на роботу. Колишній чоловік, за її словами, живе в громадянському шлюбі з іншою жінкою та її дітьми й вони начебто чекають народження спільної дитини. А Марія з мамою й батьком чекають рішення Верховного Cуду, який має розглянути касаційну скаргу щодо позбавлення Михайла Загорського батьківських прав. (Раніше чоловік успішно оскаржив ухвалу Локачинського районного суду, який забрав у нього право виховувати рідних дітей, в апеляційному суді області. Тетяна Постригач пояснила, що адвокат Загорського несподівано повідомила суду, що він – хороший батько, хоч на засіданні представників Феміди в Локачах була на протилежній позиції. Тож Локачинська районна адміністрація як позивач подала касаційну скаргу на рішення апеляційного суду і справа нині – на розгляді Верховного.)

Запитую у Тетяни Постригач, що змусило її написати в листі до редакції: «Не хочу, щоб онуки потрапили в ті ж самі пазурі, з яких я їх вирвала». Вона реагує емоційно: «Як той апеляційний суд міг таке прийняти?! Він же має групу інвалідності як розумово відсталий… Я дуже люблю своїх онуків і хочу справедливості! Зятеві ті діти не потрібні – він просто нахабно дістає мене й дочку, щоб ми йому «простили» аліменти й він міг поїхати за кордон на заробітки». Бабуся мріє, щоб батько, на якому майже 30 тисяч гривень боргу, і близько не підходив до дітей. Ще 40 тисяч аліментів винна мати Марія. За неї, свою дочку, пані Тетяна теж дуже хвилюється: боїться, що та покине дівчаток і повернеться до чоловіка, який, живучи з іншою жінкою, люб’язно листується з колишньою. Тетяна Постригач каже, що просила в суді, аби її дочку не позбавляли батьківських прав, а тепер дуже хоче вірити, що Марія залишиться вірною дівчаткам і почне їх належно доглядати. Молода жінка, яка слухає цю розмову, запевняє, що до чоловіка не повернеться: «Він тільки каже, що не п’є, але п’є. Я йому давала стільки шансів… А він змушував мене шукати собаку, який втік, коли я дуже погано почувалася… Уже рік і два місяці живу тут у мами, то він ні разу не приїхав. А поліція приїздила і передала його слова, що я нібито не пускаю його до дітей». 

У службі у справах дітей коментують: якщо Верховний Cуд ухвалить позбавити Михайла Загорського батьківських прав, все одно він зможе зустрічатися з дівчатками. Хай як того не хоче бабуся. Адже це передбачає закон. Однак працівники служби теж відзначили, що поки що чоловік, який домагається права бути батьком, жодного разу не висловив бажання жити з доньками – найбільше його цікавить, щоб зняли претензії щодо аліментів. 

Софія ГАВРИЛЮК.

Читайте також: «Батько-протодиякон роками ґвалтував доньку»