Правоохоронці приходили з обшуком до Ігоря Коломойського.
«Ще декілька таких обшуків – і нам не потрібна буде міжнародна фінансова допомога»
Можна було б посміятися разом із автором такого іронічного коментаря з приводу того, як 1 лютого СБУ та ДБР проводили слідчі дії з метою розкриття корупційних дій посадовців, різних махінацій, якби ці факти не так засмучували. Бо ж, з одного боку, – це добре, що силовики «накопали» стільки криміналу (коли є оголошені підозри, то, за логікою, мають бути згодом і «посадки»!). А з іншого – це ж свідчення того, що в Україні, яка воює, втрачаючи своїх кращих синів і дочок, є окрема каста людей, для якої війна тільки на руку
Зокрема, спецслужби прийшли до Ігоря Коломойського. Українці в соцмережах в’їдливо обговорювали інтер’єр будинку олігарха в Дніпрі, який нагадує заміську будівлю, де можна було помітити навіть таку річ з давнього побуту українців, як коловроток. Правда, в багатих – по-багатому: зразу видно, що він не з якогось горища перекочував сюди, а виготовлений сучасним майстром. Як мовиться, з голочки. І саме цей коловроток послужив появі таких ось мемів: «Так і бачу, як Бєня сидить вечорами без світла і при свічці пряде». До речі, було і таке іронічне запитання вже до силовиків: «А працівники СБУ при обшуках у всіх знімають взуття чи тільки у Бєні?».
«Війна – найбільш ідіотський винахід людей. То прекрасний бізнес. Немає податку, декларацій, накладних – пішов, гахнув, списав гроші, поклав у карман — прекрасно!».
«Героїнею» дня стала виконувачка обов’язків начальника податкової служби міста Києва Оксана Датій. З її участю, за експертними оцінками, до тіньового обігу потрапило понад 15 мільярдів гривень. В іншому епізоді керівництво ГУ ДПС у столиці причетне до схем незаконного отримання відшкодування ПДВ, в результаті яких у тіньовий обіг потрапило понад 30 мільярдів гривень. При цьому досліджено, що спосіб життя посадовиці не відповідає рівню її офіційних доходів. Вона має три квартири в Києві загальною вартістю 1 мільйон доларів, будинок поблизу столиці, який оцінюється в 200 тисяч баксів, дві автівки, що коштують приблизно 150 тисяч зелених. Під час слідчих дій було знайдено 158 тисяч доларів, 530000 гривень та 2,2 тисячі євро, елітні годинники. А ще ДБР виявило список бажань Оксани Датій, серед яких – мільйон доларів, соболина шуба в подарунок від чоловіка. А ще – мрія про поїздку в Лондон «с любімим мужчіной» із поправкою навздогін: «В Лондон і на Мальдіви». Все це записано на листочках з відривного календаря. «А то правду кажуть, що свої бажання не можна нікому розказувати, бо не збудуться», – прокоментували записи посадовиці користувачі соцмереж.
А ще ж згадаймо виявлені оборудки Міноборони, в яких фігурують мільярди гривень. Зокрема, яйця по 17 гривень за штуку й те, що гучний скандал із закупівлею харчів для армії закінчився відставкою заступника очільника Міноборони В’ячеслава Шаповалова, котрий відповідав за тилове забезпечення. І це не початок викриття, а його продовження. 2 лютого журналісти інтернет-видання «Українська правда» оприлюднили відео із серпневих обшуків в одного з фігурантів розслідування про шахрайство на закупівлях у Міністерстві оборони. Йдеться про ексзаступника міністра оборони Олександра Миронюка, який зберігав у дивані майже... мільйон доларів.
Як кажуть, в тему до того, про що йде мова, побачений недавно в ютюбі уривок з інтерв’ю, взятого у співака Кузьми Скрябіна, життя якого трагічно обірвалося 5 лютого 2015-го. На запитання ведучого з приводу того, чого він найбільше боїться, Кузьма відповів: «Війни...». І пояснив це так: «Війна – найбільш ідіотський винахід людей. То прекрасний бізнес. Немає податку, декларацій, накладних – пішов, гахнув, списав гроші, поклав у карман — прекрасно!». Виявляється, не лише на «гахнути» й списати без накладних можна заробити, а й на курячих яйцях, закупивши їх за ціною, вищою за ринкову, очевидно, із вигодою для себе.
А ще співак говорив: «Війна не може бути на якійсь певній частині території – якщо вона заходить, то це біда для всіх». Тим часом бачимо, що в реальності це далеко не так. Якщо одні під час війни гризуть себе думкою, чи ж все вони роблять для того, аби не бути осторонь наближення Перемоги (волонтерять навіть пенсіонери, примудряючись із мізерних статків віддавати хоч якусь суму на допомогу нашим захисникам), то інші цим не переймаються, ставлячи в пріоритет власні інтереси. І їм байдуже, що хтось каже з приводу їхньої турботи про ці «пріоритети: «І коли вже ви наїстеся?!»
