«Прикро, та думок селян, які озвучують депутати фракції Аграрної партії України, нинішня обласна влада не чує».
Знаний волинський аграрій Тарас Щерблюк: «Радію, що улюблені іграшки 5-річного внука – це трактори й комбайни» (Відео)
Щоб порозмовляти з депутатом Волинської обласної ради, від Аграрної партії України ексголовою Горохівської районної ради Тарасом Щерблюком (на фото), телефоную йому пізно ввечері й зовсім не дивуюся, що навіть узимку застаю його ще в полі. «Ріпак підживлюємо, весна іде, а Україна має мати хліб і до хліба. І матиме!» – каже він, як завжди, з упевненістю, що робить те, що йому визначено Богом. Хоча живе цей вроджений аграрій далеко не хлібом єдиним: і люди не дають, бо хочуть бачити його, шляхетного представника істинної хліборобської родини, своїм лідером, і щира вдача пана Тараса, його виховання та духовність не дозволяють йому приймати рішення, не узгоджені розумом і серцем. Тому в Горохівському краї, сусідніх громадах Львівщини знають: якщо за діло береться Тарас Щерблюк, то все вдасться, якщо він скаже своє чоловіче слово, то це так і було, є чи буде!
Анкета читача газети «Волинь»
1. Прізвище, ім’я, по батькові, освіта, професія… Щерблюк Тарас Васильович, директор з виробництва ПП «Макс Ком». Закінчив Горохівський радгосп-технікум і Львівський національний аграрний університет. Менеджер-економіст.
2. З газетою «Волинь» я… Змалку. Передплачувати це видання – то вже гарна традиція всієї нашої родини. З нею в руках десятки років поспіль бачу в отчому домі батьків Василя Васильовича і Євгенію Василівну. Й відколи у свій переїхали, не уявляємо світлиці без нашої «Волині».
3. Як вважаєте, чого потрібно навчати дітей і внуків змалку, щоб в аграрній Україні хліборобські сім’ї, як свого часу ваша, ставали династіями? Поваги до того, що робить родина, якими цінностями вона живе. Коли батьки навчають своїй професії дітей, а діти – своїх дітей, то кожне наступне покоління буде старатися довести сімейну справу до взірцевості, цінуватиме її, гордитиметься нею. Якщо вдосконалюватися так 100–200 років, то неважко уявити, наскільки потрібним і міцним фундаментом кожної самодостатньої країни стають такі династії.
4. Війна неабияк шкодить аграріям, а без хліба Перемоги не здобути, як і без зброї… Важко всім, але ми все робимо, щоб Україна була із зерном, з хлібом, з Перемогою. Найбільше потерпають малі фермерські господарства. Їм навряд чи вдасться виростити продовольчу пшеницю через подорожчання мінеральних добрив, низькі ціни на минулорічний врожай та з багатьох інших причин.
5. Кому сьогодні в обласній раді довіряє фракція аграріїв? Прикро, та думок селян, які озвучують депутати фракції Аграрної партії України, нинішня влада не чує. З початку нашої каденції ми просимо підтримки всьому аграрному сектору Волині, а для його розвитку вділяють мізерні гроші. Тепер ця рада дискредитувала себе, не винісши на обговорення депутатів обласний бюджет. Якщо не довіряють нам, то про довіру від нас наразі не йдеться.
Тепер ця рада дискредитувала себе, не винісши на обговорення депутатів обласний бюджет. Якщо не довіряють нам, то про довіру від нас наразі не йдеться.
6. 13 лютого ви приймали вітання всього лиш із 45-річчям, а вже тішитеся п’ятирічним внуком. Як це – бути таким молодим дідусем? Скільки часу проводите з Остапчиком? Це круто! Не знаю як, але часу для Остапа викроюю з робочого дня більше, ніж колись для сина Василя. Мені неймовірно подобається, що внук це цінує настільки, що для нього я «друг Тарас». І буквально балдію, що його улюблені іграшки – це трактори й комбайни.
7. Ваша дружина Оксана очолює ПП «Макс Ком». Про таких бізнес-леді кажуть: розумна й вродлива. До того ж вона ще й депутатка Горохівської міської ради. Чи не свариться в хаті подружжя депутатів через політику? Звісно, ні. Дискутуємо, міркуємо, обговорюємо справи, які потрібно зробити для громад Волині й Горохівщини. Дружина працює свою першу каденцію, тому вона емоційніша. Часто маємо різні думки, бува в розмовах і гаряче, але знаходимо мудрий компроміс. Коли ми одружувалися, нам було по 18, й протягом 27 років спільного життя я жодного разу не пожалкував, що обрав саме цю жінку.
Читайте також на volyn.com.ua: «На Волині подружжя виділило понад пів мільйона гривень на ремонт Будинку культури».
8. З першого дня війни ви і ваша родина жертовно працюєте на Перемогу. Купуєте бронежилети, автомобілі, відправляєте на фронт фури гуманітарних вантажів… Допомогти ЗСУ перемогти – це сьогодні обов’язок кожного, хто любить Україну й вірить у свою країну. Працюємо родиною, з друзями, з колегами по аграрному бізнесу. Долучаємося до волонтерських проєктів керівника ГК «Вілія» Євгена Дудки, разом із подружжям Наталії і Олександра Захарчуків із Берестечка на їхньому підприємстві налагодили виробництво фронтових тушонок. Радує, що нас багато.
9. Ваша родина славна не лише хліборобським талантом, а й доброчинністю. А що таке дружба Тараса Щерблюка, який не терпить нещирості, говорить те, що думає, зневажає лукавство й при цьому насамперед намагається розгледіти в людях добро? Кажуть, що друзів багато не буває, але в мене їх багато. Одних перевірили роки, інших – спільні справи, а багатьох нових – війна. Дружба – це слово і діло, надійне плече, міцна рука, добра порада.
Одних перевірили роки, інших – спільні справи, а багатьох нових – війна. Дружба – це слово і діло, надійне плече, міцна рука, добра порада.
10. Чи питаєте порад у свого батька, відомого на Волині аграрія, донедавна керівника ТзОВ «Горохів-агропродукт» Василя Щерблюка, у мами, знаної на Волині освітянки Євгенії Щерблюк? Батько для мене – це Людина з великої літери, мама – це святе. Вдячний їм обом за науку життя. З татом, із братом Андрієм, який очолив батьківське підприємство, радимося, як рідні люди й досвідчені хлібороби.
11. Усі знають, що ви дуже любите грати на акордеоні, співати. Чи часто тепер берете в руки улюблений інструмент? Душа проситься до нього щовечора. Прийде час, і я заграю на повний звук. Яку пісню? Ще не знаю! Але на честь Перемоги й України заспіваю так гарно, як ще, мабуть, ніколи не співав!
Записала Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
Читайте також: «У квітні мине 46 років з того дня, як я вперше сіла за кермо тролейбуса».
