Вони воюють за право бити жінок і дітей

У перші хвилини свого життя людина розрізняє лише декілька кольорів, прислухається тільки до голосу матері та плаче, щоб привернути до себе увагу через біль чи голод. Наша нервова система розвивається роками, ми зіштовхуємося з негативним впливом навколишнього середовища, вчимося адаптовуватися, долати страх, жити з іншими, щось створювати і руйнувати. Ми оберігаємо дітей протягом майже двох десятків літ (в Україні повноліття настає у 18 років), щоб ті встигли призвичаїтись до плину часу та постійних змін у середовищі, де довелося народитися. Весь цей час не тільки батьки, а й держава і загалом суспільство витрачає купу ресурсів, щоб сформувати особистість... А потім один божевільний дід підписує наказ, яким забирає сотні тисяч життів без жодної причини, тільки через свої «вавки» в голові...

Хто сказав, що клепки бракує тільки путіну?

Психічні розлади у людей формуються з різних причин. Інколи це стається через вроджені аномалії, травми, інфекції, пухлини... Втім, медики також наголошують, що хворобу можуть викликати систематичні гострі конфлікти, неправильне виховання дитини, домашнє насильство. До речі, в росії останнє явище ледь не офіційно визнали «духовними скрєпами». «Сахраніть традіциі», – так пояснюють депутати держави-агресора скасування кримінальної відповідальності за побиття жінок і дітей. Шість років тому в рф ухвалили закон, згідно із яким, одноразові побої, нанесені близьким родичам, переходять до категорії адміністративних правопорушень. Видається, що більшість росіян цю ініціативу дуже підтримують.

Поки російська орда намагається знищити в Україні якомога більше невинних людей, десятки тисяч громадян Туреччини і Сирії загинули від страшного стихійного лиха.

Нещодавно у Ставрополі вчитель відшмагав батогом учня кадетської школи. Місцевий житель поділився в соцмережах знімком свого сина з великим слідом від нагайки на спині. «Педагога» відсторонили від роботи. Водночас чимало батьків кадетів виступили на захист «наставника». Мовляв, таким чином він виховує у дітях мужність та стійкість.
Потім тих покалічених юнаків заберуть у «другу армію світу». Якщо ж промивання мізків у школі та незліченної кількості пропаганди буде недостатньо, допоможуть представники знайомого нам московського патріархату. Нещодавно священник рпц виголосив промову перед рашистами, яких відправляли на війну.

«Бальшенство із вас завтра могут умєрєть, но ви нє далжни баятса. По ту сторону фронта – служитєлі сатани. Ім нє будєт пощади. І бабушкі, і салдати – зло. Пусть нє дрогнєт ваша рука, кагда бутєтє іх расстрєлівать. С намі бог, за намі путін і расія! Амінь», – зазначив «православний батюшка». Цього ніколи не станеться, але якби ця наволоч перемогла, то такі ж промови ми б слухали у наших українських храмах.

«Планета не витримує, це апокаліпсис...»

Поки російська орда намагається знищити в Україні якомога більше невинних людей, десятки тисяч громадян Туреччини і Сирії загинули від страшного стихійного лиха. І якщо біди сирійців не припиняються, то турки жили у відносно благополучній, мирній, хоч і не у зовсім демократичній країні. Втім, в один день, 6 лютого, біда зненацька увірвалася в життя мільйонів. На час написання матеріалу вже підтверджено понад 45 тисяч загиблих. І ця цифра продовжує зростати.

Відео, як рятувальники дістають постраждалих з-під завалів, облетіли весь світ. На одному з кадрів – плаче покалічене кількамісячне немовля, на іншому – брудний 5-річний хлопчик обіймає надзвичайника, ще на одному – українка, яка 4 дні просиділа під цементними плитами разом із маленьким сином. 

«Багатоповерхівки розсипалися одна за одною, як картковий будинок», «судний день уже близько», «Земля нам мститься», «планета не витримує, це апокаліпсис», «якщо на одному кінці світу триває війна – на іншому почнеться хаос»... – такі коментарі залишали шоковані люди з усього світу. У такі моменти, як ніколи, розумієш ціну і крихкість життя. Хочеться, аби сталося диво й побачене виявилося страшним сном. На жаль, це наша реальність. Така, як є. На диво, навіть крізь темряву цієї трагедії пробиваються світлі промінці. Бо ж хіба можна втрачати надію, коли бачиш, як пес-рятувальник із пораненими лапками знаходить людей під завалами.
Єдиний висновок, який я можу зробити з розповіді про цю трагедію: треба цінувати кожну мить, бо наступної може й не бути. 

Останні новини:

• Доїдають миші: ЗМІ показало сховані тонни «гуманітарки».
• Мобілізація: чи можуть на роботі  вручати повістку і за яких умов
• У Нововолинську невідомий в’їхав автівкою в могилу (Фото).
• Повідомили, скільки білорусів можуть мобілізувати на війну.
• Ситуація на фронті на ранок 26 лютого - Генштаб ЗСУ.

Усі новини російсько-української війни – тут.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.