Єфросиніна пригадала, як розплакалася перед незнайомцем за кордоном: «Я чужа в кожному місці планети»

Телеведуча Маша Єфросиніна пригадала, як для неї почалася повномасштабна війна в Україні. 

У роковини вторгнення знаменитість поділилася щемливою історією про те, як змінилося для неї значення багатьох речей за цей рік. Маша пригадала, як одного разу за кордоном незнайомець довів її до сліз простим запитанням, пише ТСН. 

«Ви іспанка чи італійка?» - запитав зранку хлопчина в дредах в Старбаксі. «Ні, я українка», - вимовила я і розплакалася. Хлопець злякався і почав перепрошувати: «Я чимось так сильно образив вас?». Звісно, ні. Рік тому в цей день моє розуміння слова «образив»повністю втратило звичний зміст. Одна паскуда змусила людську природу кожного українця перейти зі стану «житии» в стан «вижити», - поділилася в Instagram Єфросиніна. 

«Ви іспанка чи італійка?» - запитав зранку хлопчина в дредах в Старбаксі. «Ні, я українка», - вимовила я і розплакалася.

Телеведуча також розповіла своїм підписникам, яким для неї був той страшний день - 24 лютого 2022 року. Тоді Єфросиніна намагалася зробити усе, щоб врятувати дітей та хотіла бути максимально почутою світом. 

«В ту ніч 24.02, коли ми з чоловіком і друзями розводимо багаття в укритті, щоб зігріти наших дітей, я ще не знаю, що попереду пекло, яке влаштує нам росія. Що це пекло не закінчиться а ні за місяць, а ні за три.. Я також не знаю, що сильно змінюся. Тоді я лише беру телефон та записую своє перше відео звернення к росіянам, бо наївно впевнена, що їм не розказали про те, що їх путін напав на мою Україну, і вони зараз як взнають, як повстануть проти цього жаху, як вийдуть десятками мільйонів проти диктатора, та змусять його бігти..», - написала Маша.

За цей рік війни, за словами ведучої, вона відкрила для себе найвеличніший народ та усю його силу і незламність. Але найголовніше, Єфросиніна зрозуміла, що ніде більше в цьому світі вона не буде почуватися так добре, як в Україні. 

«Я чужа в кожному місці цієї планети. Я своя тільки вдома, мені добре лише вдома. Мені щасливо лише вдома. Сьогодні я все ще не знаю, що буде завтра. Я все ще не мрію ні про що, окрім перемоги, (ну добре, і щоб бункерна зал*па відкинула ноги), і не будую планів. Але я вже не розгублена і не злякана, як була рік тому. Я знаю, що треба робити щодня — працювати та допомагати. Допомагати у тому напрямку, який кожен з нас обрав собі: або своїм знайомим у ЗСУ, або жінкам з дітьми, або тваринам, або людям, які втратили вдома… головне, не зупинятися. Бо наша перемога сама себе не відсвяткує», - поділилася Маша.