Дуже гарно.
«Розпочинала з Волині»: на Рівненщині медпрацівниця вишила мапу України
Медична реєстраторка Леся Сержанюк вишила мапу України, де кожна область позначена автентичними візерунками.
Свої вишиті патріотичні картини майстриня приносить до себе на роботу — у Здовбицьку амбулаторію. Вишита мапа України зараз прикрашає стіну біля робочого її місця в медзакладі. Про це пише Суспільне.
«Розпочинала вишивати з Волині, потім Рівне, Рівненську область. Тут кожна область красива, як починаєш вишивати... І Одеса гарна, і Донецьк гарний! Кожна сама по собі чимось приваблює», — розповіла вона.
Жінка працювала над картиною приблизно два місяці. Схему майбутньої вишивки знайшла в інтернеті.
«Мені видрукували схему, там було 22 листки. Я приїхала додому, розклала їх по всій підлозі як пазли. Склала, щоб сходились. Важливо було не втратити хрестики, коли з'єднувала аркуш з аркушем», — зазначила майстриня.
Жінка працювала над картиною приблизно два місяці. Схему майбутньої вишивки знайшла в інтернеті.
Леся Сержанюк займається рукоділлям вже понад двадцять років. Її першими виробами були рушники на власне весілля. А понад три роки тому жінка вперше принесла вишиту картину на роботу. З початку повномасштабної війни тематика її робіт змінилася.
«Тематика українська в мене. Раніше я любила вишивати візерунки, геометрію, квіти дуже любила, а зараз пішла більш тематика про Україну, тризуб, мапа. Воно якось само по собі лягає так», — додала вона.
Колеги Лесі захоплюються виробами жінки.
«Це людина талановита. Ви бачите, які гарні її картини? Ми всі в захваті, вражені й наші відвідувачі. Коли люди приходять, насамперед запитують, чиї це картини, хто зробив. Не всі вірять, що це картини зроблені вручну, думають, що це куплені картини. Ми її в тому підтримуємо і завжди з нетерпінням чекаємо, коли Леся принесе нову роботу», — розповіла колега Ганна Тимощук.
За словами майстрині, за понад два десятиліття вона зробила стільки робіт, що порахувати їхню точну кількість не вийде. Нині ж вишивання допомагає їй впоратися зі стресом під час війни.
«Подивилась, що у мене виходить і так захоплює. Вишиваю щовечора. Тим більше війна, це дуже заспокоює. За все хвилюєшся: за дітей, за сім'ю. А так це поринаєш у вишивання і відключаєшся від всього, рахуєш хрестики», – пояснює жінка.
Читайте також: У щойно відремонтованому укритті Рівненського пологового народилося перше немовля.
