«Вона ще при житті це заслужила»: рідні загиблої медикині з Рівненщини просять присвоїти їй звання Героя України

Рідні бойової медикині з Рівненщини Марії Власюк просять присвоїти їй звання Героя України — посмертно. Брат військової фельдшерки подав петицію, де просить надати таке звання сестрі. Про це інформує Суспільне Рівне.

На сайті президента України 6 лютого опублікували петицію, у якій Іван Власюк просить присвоїти звання Героя України 27-річній бойовій медикині з колишнього Березнівського району. За місяць, станом на 6 березня, звернення підписали 22 663 людини з 25 тисяч необхідних. Збір підписів закінчиться через 61 день.

 

 

«Я створив петицію з проханням нагородити її посмертно званням Героя України, адже вона ще при житті це заслужила. Вона настільки була відважна, вона настільки була віддана своїй праці, що це не передати словами. Таких як вона були одиниці. Виконувала обов'язки евакуаційного бойового медика, не зважала на кількість. Вона їхала і знала, що треба їхати й рятувати наших хлопців», — горить брат Іван Власюк.

Вона настільки була відважна, вона настільки була віддана своїй праці, що це не передати словами. Таких як вона були одиниці. Виконувала обов'язки евакуаційного бойового медика, не зважала на кількість. Вона їхала і знала, що треба їхати й рятувати наших хлопців», — горить брат Іван Власюк.

У 2017 році Марія Власюк вступила до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Жінка у складі евакуаційного відділення медичної роти допомагала пораненим бійцям на передовій. Вона мала звання старшої сержантки.

 

 

Марія була четвертою дитиною у сім'ї Власюків, мала тьох старших братів. Мати бойової медикині Антоніна Власюк показала Суспільному військові нагороди та фотографії своєї доньки. Рідні Марії хочуть, аби їй посмертно присвоїли звання саме Героя України.

«Її 4-го квітня президент нагородив орденом «За мужність» III ступеня, вона ще була жива. Зараз уже Марійку не повернеш. Для мене важливо, щоб про неї не забули, якою вона була сміливою. Вона віддала своє життя для поранених наших воїнів, вона багато їх врятувала. Я не знаю, чи кожен з нас зміг би так вчинити, як вона», — сказала мати загиблої медикині.

 

 Після закінчення рівненського медичного коледжу Марія два роки працювала у Центральній міській лікарні рентген-лаборантом. Згодом прийняла рішення вступити до лав ЗСУ.

Медикиня проходила військові навчання у Литві, курс молодого бійця у центрі «Десна». Рідним Марія не розповідала, що вона перебувала на передовій у складі евакуаційного відділення.

«Вона не дуже часто приїжджала. Телефоном спілкувалися, переписувалися. Вона ніколи мені не говорила, що вона десь там на передовій. Навіть коли розпочалась ця велика війна, я їй пишу: «Марійко, почалась війна, де ти?». А вона мені відповідає: «Я знаю, я у Львові». Вона мріяла мати вищу медичну освіту, хотіла стати лікарем-травматологом. Вона сказала: «Я всього досягну сама». Вона поїхала, щоб мати досвід. Ну... війна, забрала її життя. Вона усього б досягнула сама», — згадує мати.

Про смерть доньки рідні дізнались від її побратимів та посестер. Марія загинула під час евакуації поранених побратимів 24-го квітня 2022 року поблизу села Білогорівка, що на Луганщині. У рідному селі Марії — Бистричі — одну з вулиць назвали її іменем.

Читайте також: «Я ще подавала в церкві записку за здоров’я сина, а його вже не було в живих»