Війна 11.03.2023, 18:14

«Хочемо, щоб її не жаліли, а щоб нею захоплювались»

Вона могла б, як і більшість дівчат у її віці, насолоджуватись юністю, бігати на побачення й повертатися з них із букетами улюблених тюльпанів. Однак… Квіти їй принесли вже у шпиталь, куди її відправили після важкого поранення, а точніше, втрати ноги

19-річна одеситка Руслана Данілкіна тільки зовні здається ніжною та тендітною, насправді ж у ній стільки мужності, сили й терпіння. А скільки любові до рідної землі, до України! Саме тому після повномасштабного вторгнення рф вона вирішила йти боронити країну, наслідуючи маму і вітчима, які першого дня великої війни пішли на фронт.

Майже рік їй вдавалось виходити живою та неушкодженою з різних ситуацій на передовій. Проте 10 лютого під час виконання бойового завдання у Херсоні Руся, як її називають рідні, потрапила під ворожий мінометно-артилерійський обстріл (там було справжнє пекло), в результаті чого втратила ногу.

Після повномасштабного вторгнення рф Руся вирішила йти боронити країну, наслідуючи маму і вітчима, які першого дня великої війни пішли на фронт.

Спочатку їй було дуже важко змиритись із тим, що сталося. Дівчину мучили фантомні болі. Після операції вона сильно плакала, адже це свіжі рани та пекельний біль. Руся казала, що не хоче їсти, жити, нарікала: чому вона тоді вижила…

Проте її брат і найкращий по життю друг постійно наголошував, що вона неймовірно крута, що героїня, такою має пишатись країна, що вона обов’язково після протезування носитиме на руках новонароджену племінницю Олівію і робитиме з нею перші кроки. І

Руслана загорілась такою мотивацією та чітко заявила, що повноцінно житиме та стане прикладом для інших.

«Нам хотілось би, щоб її не жаліли, а щоб нею захоплювались, саме тому я ділюсь історією Руслани на всю Україну, – розповіла «ФАКТАМ» дружина рідного брата військово-службовиці, Ангеліна Данілкіна. – Адже ми повинні знати в обличчя всіх, хто здобуває Перемогу, і знати, наскільки сильні духом наші хлопці та дівчата».