«Пропоную після повернення ухилянтів позбавити виборчих прав років мінімум на 10»

Юрій СИРОТЮК, колишній народний депутат від партії «Свобода», гранатометник ЗСУ, обороняє Бахмут, про настрій українських бійців:

«Настрій бійців у нашому підрозділі можна описати як втомлено-робочий. Вісім місяців тому ми заїжджали як заряджені повербанки. Потім йшли щоденні важкі бої, щоденні втрати... Ми побачили війну, на жаль, по-іншому, ніж ті, хто бачить її збоку, – крізь смерть людей, з якими ти годину тому разом їв. Тому вся романтика зникає. Потім ми пережили якісь депресивні періоди, психологічні кризи, бо вісім місяців без ротації – це складно. А зараз це сприймається як звичайна робота. Отримав завдання, отримав точку на карті – сів і поїхав. Страху немає, є розуміння того, що, аби все це закінчилось, ми повинні закінчити це швидше».

Дана ЯРОВА, волонтерка, про забезпечення ЗСУ безпілотниками:

 «З боку Міністерства оборони ситуація із забезпеченням дронами ніяк не змінюється. Все на плечах волонтерів щодо розвідувальних та бойових дронів. Усі бойові дрони – це ініціативи приватні, бо вони ще не на озброєнні. Щодо розвідувальних дронів – я не розумію, чому досі Міністерство оборони не викуповує їх у належній кількості. Щоб запустити бойовий дрон, спочатку треба запустити розвідувальний дрон. Це світова практика. Чому Міноборони цього не робить – я можу тільки здогадуватися».

Олена БІЛОЗЕРСЬКА, журналіст, боєць Добровольчої української армії, про чоловіків, які втекли за кордон від мобілізації:

 «Хто з чоловіків відсидівся за кордоном, утікши після 24 лютого, – тих пропоную після повернення позбавити виборчих прав років мінімум на 10».

Олексій РЕЗНІКОВ, міністр оборони України, про те, коли закінчиться війна:

 «Я оптиміст, я бачу ситуацію на полі бою, бачу розвиток підтримки і справді бачу, що є шанс, що ця війна закінчиться нашою Перемогою цього року. Я серйозно думаю про це, я багато знаю, і це вселяє в мене оптимізм. Оптиміст – це поінформований реаліст».

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, народний депутат від фракції «Європейська Солідарність», не розуміє, чому українська влада і досі «підтримує контакти» 
з військовим злочинцем олександром лукашенком:

 «Лауреата Нобелівської премії миру, правозахисника, письменника Алєся Біляцького режим лукашенка засудив до 10 років ув’язнення. Тому я не розумію наших посадовців, які співають дифірамби «хитрості і неоднозначності» лукашенка, та урядовців, які виправдовували перед 24 лютого купівлю у нього то бітуму, то електроенергії. Так, зараз він надає територію, бази, аеродроми, обладнання, заводи для війни проти нас, тисячі людей уже десятки років він вбиває, кидає до в’язниці, викидає з Батьківщини, а ми далі «підтримуємо контакти» із вбивцею і на державному рівні ігноруємо білоруську опозицію, яка насправді влада, яку викидає з країни диктатор-самозванець».

Олег ПОКАЛЬЧУК, соціальний психолог, про те, як реагувати на росіян за кордоном:

 «Якщо можете, просто ігноруйте росіян. Ця порода людей століттями наривається. Ігнорування для такого персонажа є більш болісним, ніж навіть бійка, у якій він програє. Презирство та ігнорування для них значно страшніші, ніж очікувана ними сварка або бійка. Ви виграєте, якщо ламаєте уявлення противника про те, як має розвиватися конфлікт. Бо хто встановлює правила – той і виграє».

Валерій ПЕКАР, публіцист, про російські ракетні удари по мирних містах:

 «Парадоксально, але путін зробив Україні величезну послугу ракетними атаками по цивільних містах. Це не дозволило війні перейти у статус «десь там далеко», як це було у 2014–2021 роках, – внаслідок чого суспільство згуртувалося (що дало сильну підтримку фронту), відкинуло чвари (які стали би смертельними), сформувало сильне прагнення Перемоги (що визначило позицію української влади, а врешті й наших союзників).
Ми заплатили сотнями життів цивільних людей за усвідомлення, що війна стосується всіх, що війна є спільна для всіх куточків країни, а врешті – за нашу життєстійкість як суспільства, яка є передумовою Перемоги».

Олексій АРЕСТОВИЧ, блогер, про те, чому йому вдається легко їздити за кордон (нещодавно він повернувся з Італії. – Ред.):

 «Частина моєї роботи – контрпропаганда російській пропаганді для європейської та світової аудиторії. Цього разу я, зокрема, спілкувався 
з проукраїнськими лобістами в італійському суспільстві, дав декілька інтерв'ю італійським медіа. Публічна дипломатія – дуже потужний інструмент. Ми маємо зробити все, щоб Україна перемогла в цій війні». 

Останні новини:

• Летить на 300 кілометрів: Наєв розповів, якою українською зброєю ЗСУ б’є ворога.
• Сім'я волинян обклеїла пінопластом пам'ятку архітектури. Що робить влада.
• «По закону мені положено»: мама сама виховала сина-Героя, а після його загибелі об’явився батько...
• Ситуація на фронті на ранок 12 березня.

Усі новини російсько-української війни – тут.