«5-річний син сказав: «Коли всі будуть говорити українською, закінчиться війна»
Зірка серіалу «Спіймати Кайдаша» Антоніна Хижняк розповіла про те, як змінився її Максимко після початку повномасштабного вторгнення російської орди, і про свої мрії на день Перемоги
Акторка нікуди не виїжджала з рідного міста Українка, що біля Києва, і вже навіть встигла знятись у чотирисерійній драмі «Я – Надія» про медиків екстреної допомоги, які під час війни рятували людські життя під обстрілами у Харкові.
На запитання газети «Факти» про її 24 лютого Антоніна розповіла:
– Десь о п’ятій ранку першим зателефонував брат. Він у мене трудяга, але й погуляти любить, тож я подумала, що він після вечірки хоче до мене заїхати. Питаю: «Що таке, чого ти телефонуєш?». Пауза… «Сестро, війна». І потім все. Шок. Ми живемо на 16-му поверсі, одні вікна виходять на наше місто, інші – на Обухів, Калинівку, де мої батьки. Все спалахувало, гриміло, з кожною годиною ставало дедалі гучніше.
Коли працює ППО або він бачить ракету, то каже: «Ця ракета летить з росії, а наші воїни нас захищають. А давай нашим військовим намалюємо щось».
Почала обдзвонювати рідних – хто, де і як. Чітко пам’ятаю: одне з перших, що я зробила на автоматі, – почала фотографувати документи. Паралельно збирала тривожний рюкзак, і ми спустилися у підвал. Але його не можна назвати надійним укриттям, бо повинно бути два виходи, доступ до води й повітря. Якщо раптом є влучання у 16-поверхівку, вона просто складається, і все. Спочатку ми бігали у сховище щоразу, коли була сирена. За рік війни ставлення до цього змінилося. Ми майже перестали спускатися, бо вночі зі сплячою дитиною, яку ще по дорозі треба одягнути, не набігаєшся.
– 24-го ви думали про те, що треба виїжджати з міста?
– Ні. Пам’ятаєте, у фільмі «Бійцівський клуб» є сцена, де руйнуються будинки, усе горить, а вони просто дивляться на це все і тримаються за руки. Так і ми. У перші три доби в місті були величезні затори, бо через Українку виїжджали люди з Києва, а ми з Сашком (актор Олександр Боднар. – Ред.) стояли біля вікна і споглядали. Думки поїхати самим у нас не виникало. Тим паче в Українці живе моя бабуся, стан якої на початку війни різко погіршився… З першої секунди у мене було відчуття, що я повинна залишатися вдома, мені тут найбезпечніше, і я буду тут до кінця.
– Ваш колишній чоловік не заперечував, аби ви з сином залишалися під Києвом?
– Перші тижні взагалі не було розуміння, що робити. Потім родина чоловіка та його дівчина поїхали до родичів у Тернопіль. Я відпустила сина з ними, бо сама їхати не хотіла й не могла, а вони все ж таки для нього не чужі люди. Тим паче, що Максимко дуже любить бабусю, вона для нього як друга мама. Тому я була спокійна. Поки син був у Тернополі, ми з Сашком волонтерили, допомагали фондам, готували в їдальні для наших військових. Через місяць я поїхала провідати сина, й додому ми повернулися всі разом.
– Як відреагував ваш син, коли почалася війна?
– Я намагалася тримати себе в руках. Але він сам усе почув і побачив, бо було досить гучно й страшно. Максимко одразу зрозумів «правила гри», за ці місяці війни дуже швидко подорослішав. У свої 5 з половиною років він прекрасно знає, що означає, коли звучить сирена, що треба збиратися і йти, не можна капризувати. Я не розповідала йому подробиць, не накачувала негативом, але з часом він почав робити висновки, які мене дивували. Коли працює ППО або він бачить ракету, то каже: «Ця ракета летить з росії, а наші воїни нас захищають. А давай нашим військовим намалюємо щось». Коли я шила прапори, він запропонував відправити стяг воїнам. Для мене було відкриттям, коли він сказав: «Треба, щоб всі говорили українською. Коли всі будуть говорити українською мовою, закінчиться війна».
– Чи знаєте, що перш за все зробите, коли ми переможемо?
– Хочу поїхати в тур Україною. Обов’язково поїду на море, в наш, український Крим. Сашко із Севастополя, і це болюча тема для нього. У 2014 році в його рідне місто прийшли зелені чоловічки й забрали домівку. Тепер маємо одну велику мрію на двох – повиганяти звідти всіх цих тарганів, щоб він зміг їздити додому в Крим, як раніше.
Таїсія БАХАРЄВА.
Останні новини:
- Зеленський відповів на петицію про перейменування Росії на Московію.
- «Весняний контрнаступ не за горами»: Сирський про необхідність тримати Бахмут.
- У Луцькій громаді авто на смерть збило чоловіка.
- Ситуація на фронті на ранок 11 березня - Генштаб ЗСУ.