Курси НБУ $ 41.40 € 45.14
«Світ живе так, як я пишу»

«Найголовніше, що завжди цінував у собі, – вміння мислити. Це мій найбільший скарб», – казав Орест Хмельовський. Саме тому він і знав, як подарувати плугові крила.

Фото із сайту volyn.com.ua.

«Світ живе так, як я пишу»

На 75-му році життя зупинилося серце відомого художника, дизайнера, педагога, філософа та письменника Ореста Хмельовського, який створив логотип газети «Волинь»

Митець народився 12 листопада 1948 року у місті Устрики-Долішні, що в Надсянні (Польща). Коли йому виповнилося три роки, сім’ю переселили на Львівщину. У 1966 році закінчив середню школу у Жидачеві на Львівщині. Згодом отримав освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Був одним із організаторів та керівників місцевого об’єднання художників і народних майстрів «Джерело», мав багато персональних виставок.

У 1993-му започаткував кафедру дизайну у Луцькому національному технічному університеті, яку згодом очолив. Став одним із засновників дизайн-освіти в Україні, експертом Міністерства освіти і науки у цій сфері. Опублікував більше пів сотні статей та чотири десятки посібників про викладання дизайну.

Одружений з українською поетесою, письменницею та заслуженою журналісткою України Валентиною Штинько, яка багато років віддала нашій газеті «Волинь».

Ваші герої так зрослися з волинською землею, що це надихає й... окрилює.

У 2004 році Орест Хмельовський разом із Володимиром Навратюком розробили новий логотип нашого видання, в якому поєднали герб області, жовті літери, написані на блакитному тлі стилізованим шрифтом на основі топорища бойової сокири ХІІІ–ХІV століть, знайденого на Волині, та журавлиний ключ із семи птахів.

А потім пан Орест створив проєкт статуетки «Крилатий плуг», яку ми вручаємо «Людині року». «Ваші герої так зрослися з волинською землею, що це надихає й... окрилює, – пояснював митець. – «Крилатий плуг» – символічна нагорода для них. Бо без крил перти плуга, працювати – це приреченість. Потрібно було зобразити ще й зерно, адже українці все життя боролися за хліб насущний (а покликання журналістів – сіято зерно правди). Знайшов композиційне рішення – нахилений над плугом трудівник. Він зігнутий дугою, але впертий і наполегливий. Зерно і людину треба було поєднати. Раціональне, що в голові, дає напрям руху, а почуттєве, що в душі, окрилює. Такими і є герої нашого часу на сторінках газети «Волинь».

Оце так філософія у словах! А яка була в його картинах!

«Живу так, ніби пишу. Пишу так, ніби живу… Світ живе так, як я пишу, як ти пишеш, як кожен пише… і говорить… і думає», – говорив і словом, і пензлем митець від Бога.

Редакція газети «Волинь» висловлює щирі співчуття Валентині Хмельовській (Штинько) і її родині з приводу непоправної втрати. 

Читайте також: «Вийшла друком «Шляхетна кухня Галичини».

Реклама Google

Telegram Channel