«Є мільйони тих, для кого це важливо»: президент України вперше 9 березня не оприлюднив імена лавреатів Шевченківської премії

Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Макаров нагадав, що, за правилами, в змаганні мають право брати участь твори, оприлюднені не пізніше, ніж за пів року до подання. Таким чином, у конкурсі представлені роботи, створені до початку повномасштабної війни. Але реалії змінилися.

Про це пише ВЗ.

Ініціатива знайшла схвалення з боку президента України під час зустрічі з діячами культури та мистецтва 9 березня 2023 р.

«Упродовж минулого року на хвилі солідарності та ентузіазму цілого суспільства було створено величезну кількість творів (публікацій, фільмів, вистав, виставок, концертних програм та інших мистецьких акцій), які залишилися поза фокусом нагороди. Враховуючи думки, висловлені представниками творчих цехів, голова Комітету звернувся до президента України з проханням розглянути можливість доповнити існуючі номінації додатковим конкурсом «За внесок у перемогу». Ініціатива знайшла схвалення з боку президента України під час зустрічі з діячами культури та мистецтва 9 березня 2023 р. Комітет разом із Міністерством культури та інформаційної політики та Офісом президента України найближчим часом розробить зміни до положення про премію», — пояснив Макаров.

 Як повідомила пресслужба президента України, у 209-ту річницю із дня народження українського письменника, художника та мислителя Тараса Шевченка президент Володимир Зеленський провів зустріч із діячами культури та мистецтва.

«Під час зустрічі обговорили шляхи поглиблення взаємодії між державою та представниками культурної сфери. Важливо продовжувати культурну, просвітницьку роботу, яка сприяла б посиленню підтримки України з боку наших партнерів і всього світу. (президент України Володимир Зеленський, — ред.) запропонував напрацювати рекомендації та необхідні кроки, які мають бути підтримані з боку держави», — йдеться в пресрелізі.

Остання інформація від Комітету з Шевченківської премії була оприлюднена після третього туру конкурсу, 15 лютого, тоді шляхом таємного голосування були визначені переможці.

Допущені до участі у третьому турі конкурсу:

Література

• Авербух Олександр Михайлович — книга поезій «Жидівський король». Представлено журналом «Ukrainian Literature: A Journal of Translation» (Канада).
• Калитко Катерина Олександрівна — книга поезій «Орден мовчальниць». Представлено Громадською організацією «Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу».
• Чередник Артем Олександрович (Артем Чех) — роман «Хто ти такий?». Представлено Громадською організацією «Культурний капітал».
• Літературознавство і мистецтвознавство
• Жадько Віктор Олексійович — книги «Коли б то Бог дав мені притулитися до університету», «У всякого своя доля». Представлено Музеєм «Кобзаря» Т.Г. Шевченка м. Черкаси.
• Назаренко Михайло Йосипович — книга «Крім „Кобзаря«. Антологія української літератури. 1792−1883.» У двох частинах. Представлено ТОВ «Видавництво «Лаурус».
• Тарнашинська Людмила Броніславівна — книга «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти». Представлено Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Публіцистика, журналістика

• Дубчак Ольга Петрівна — книги «Чути українською», «Бачити українською». Представлено Членкинею Комітету Гундоровою Т.І.
• Казарін Павло Володимирович — книга «Дикий Захід Східної Європи». Представлено ТОВ «Видавництво «Віват».
• Логвиненко Богдан Анатолійович (автор ідеї), Носок Микола Михайлович (режисер), Пілюгіна Карина Олександрівна (продюсерка) — документальний серіал «Деокупація». Представлено Громадською організацією «Українер».
• Портніков Віталій Едуардович — публіцистика 2017−2022 років. Представлено Головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Макаровим Ю.В.

Музичне мистецтво

• Компаніченко Тарас Вікторович, Охрімчук Сергій Михайлович, Данилейко Северин Володимирович, Крисько Ярослав Андрійович, Бережнюк Максим Павлович (виконавці) — гурт «Хорея Козацька» — аудіоальбом «Пісні Української революції». Представлено Членом Комітету Войтенком В.М.
• Петриченко Євген Володимирович (композитор), Пліш Богдан Йосипович (головний диригент Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського), Кононенко Ольга Іванівна (генеральна директорка Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України», виконавча продюсерка) — музичний альбом-диптих «КОЛЯДА-ТРИБ'ЮТ». Представлено Державною організацією «Національний будинок органної та камерної музики України».

Візуальні мистецтва

• Кравець Віталій Іванович (художник) — серія робіт «Анатомія Безхребетних». Представлено ТОВ «Дукат Арт».

Кіномистецтво

• Горбач Марина Юріївна (авторка сценарію і режисерка) — повнометражний ігровий фільм «Клондайк». Представлено Національною спілкою кінематографістів України.
• Зінченко Олександр Миколайович (автор сценарію), Лисенко Сергій Анатолійович (режисер) — документальний серіал «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла». Представлено Акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія України».
• Цілик Ірина Андріївна (режисерка) — фільм «Земля блакитна, ніби апельсин». Представлено Членкинею Комітету Корнієнко І.І. (Ірина Славінська).

Театральне мистецтво

• Гнатковський Олексій Іванович (режисер) — комедія Вільяма Шекспіра «12 ніч, або Що собі хочете» Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Представлено Івано-Франківським національним академічним драматичним театром імені Івана Франка.
• Захоженко Дмитро Олегович (режисер), Хорошко Олексій Євгенович (сценограф), Антоняк Марія Володимирівна (художниця по костюмах), Цимбаліст Оксана Олександрівна, Сидорко Василь Васильович (актори) — вистава «Філоктет. Античний рейв» за п'єсами Софокла та Гайнера Мюллера Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки. Представлено Львівським академічним драматичним театром імені Лесі Українки.

«Переможці додаткового конкурсу разом із цьогорічними переможцями третього туру, вже визначеними Комітетом 15 лютого цього року, будуть оголошені всі разом 22 травня, в день перепоховання Кобзаря», — повідомив голова Шевченківського комітету на сторінці в Фейсбуці.

Думки з приводу

Вахтанг Кіпіані, український журналіст, публіцист, письменник, історик

«Вчора я чекав на оголошення переможцями Шевченківської премії друзів Taras Kompanichenko і Oleksandr Zinchenko, а також лауреата у номінації «публіцистика», де претенденти — Віталій Портников, Павло Казарін, Bogdan Logvynenko, Olga Dubchak — більш, ніж гідні. Не дочекався.

Вперше за багато десятиліть цього не сталося.

Пояснення можете прочитати у голови комітету Yuri Makarov. Я нічого не знаю про кухню цього дивного рішення, але тут ми є свідками безпричинного порушення традиції. І ясно, що не сам комітет тому причиною, а той, хто цей указ мав би підписати. Які б не були грандіозні ідеї щодо нових номінацій, але оголосити тих, хто переміг, треба було вчора. Вони пройшли всі етапи конкурсу і не заслуговують на неповагу. Навіть не хочу пояснювати, наскільки це непристойно. Не знаю як планувалося, а вийшло, як завжди. Люди — ніщо, а ОП — рівніший за інших. Ну, ок, вирішили додаткову номінацію ввести (хоч поки не розумію навіщо, адже публіцистика, література, музика «для перемоги» тощо) цілком вписуються в наявні. Але чому від цього мають відчувати зневагу ті, які точно цього не мали б відчувати саме 9 березня. Я розумію, що є багато людей, яким все одно, що цей день, що 22 травня, що 22 січня чи вигаданий від балди «день державності» 28 липня. Але ж є мільйони тих, для кого це важливо. Звісно, це не катастрофа, а просто додаткові причини недовіри до держави у момент, коли єдність і взаємоповага критично потрібні. Оскільки переможців вчора не оголосили, то я вже сумніваюсь, що 22 травня будуть оголошені ті, які мали б бути вшановані вчора. Якщо це не так — ніщо не заважає оголосити переможців вже, а саму церемонію провести у Каневі у день перепоховання Шевченка. Сумно це все».

Оксана Забужко, українська письменниця

«Ні, перепрошую, але так це не працює - про зміну реґуляміну Національної премії не оголошують в день її НЕВРУЧЕННЯ (!). І це не той випадок, коли «війна все спише», — це просто відверта неповага капітули премії і до самої премії, і до номінантів, і до суспільства в цілому.

Причому навіть без вибачень, що характерно.

Фе, панове. Фе».

Реакція соціальних мереж

• Sasha Yurkov: Це неповага до Шевченка і народу України. Війна то відмовка
• Тетяна Чеховська-Косцова: Війна триває 9 років. Хто хотів, той докладався своєю творчістю до перемоги… В інших була альтернатива — сміятись з жартів, що росія «нємножка» рухає наші кордони… Маніпулятивно все це виглядає і неприємно.
• Olga Bidenko: Війна з 2014 року. Що в цьому році завадило? Лисий з кварталу чи єрмак ще книжку не дописали, щоб отримати премію, чи що?
• Олена Герасим’юк: Міняти правила В ДЕНЬ ОГОЛОШЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ — такого ще не допускали навіть за януковича. Це виглядає як явні підкилимні мутки і коригування загальної повістки просто на коліні заради невідомої мети. Знаючи історію цієї премії не з постів і книжок, я просто шокована. Інакше це складно інтерпретувати таким як я, хто спостерігав за становленням цієї історії на власні очі

Довідка

Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія — найвища мистецька державна нагорода України. Заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.

Головою Шевченківського комітету з грудня 2019 року є журналіст, телеведучий, документаліст, письменник Юрій Макаров.