Тут тепер всередині вода.
«То ж тепера весна золота»: чи списала би все на погоду... Леся Українка?
Нещодавно очільники обласної влади Волині мусили терміново їхати на «екскурсію» до Колодяжного. Разом із виконавцем реставраційних робіт вони вдивлялися у воду в підвалі «Білого» будинку. Останнім часом ця знана будівля родини Косачів, на яку в державі знайшлися мільйони гривень, здобуває ще й сумну славу
Вода уже сягає 25 сантиметрів
25 лютого, день народження Лесі Українки, ознаменувалося не тільки тим, що у колодяжненському музеї провели аукціон, на якому збирали кошти для ЗСУ, продаючи тубус від бойового снаряда, що летів з боку росії в українців. Цього ж дня директорка Волинського обласного краєзнавчого музею Оксана Важатко оприлюднила відео, де видно море води у підвалі «Білого» будинку родини Косачів. Мова про будівлю, у яку разом із «Сірим» будинком вкладено більше 8,5 мільйона гривень державних коштів. Честь реставрувати її за підсумком весняного тендеру-2021, проведеного управлінням інфраструктури Волинської обласної держадміністрації, здобуло ТОВ «Житлобуд-2». А вже в лютому 2022 року місцеві ЗМІ писали, що музейники зафіксували внутрішнім актом чимало моментів неякісної роботи, серед яких – вода по вікнах і розбухлі двері в підвалі. Минув рік – і знову в «Білому» будинку люта атмосфера. Цього разу зайти в підвал можна було лише в чоботах. 13 березня вода уже сягнула 25 сантиметрів!
Ольга Бойко пригадує, як під час реставраційних робіт працівники будівельної фірми витягали дренажну трубку навколо будинку (прокладену ще в 2013-му й призначену для відведення ґрунтових вод). Каже, що сподівалася на удосконалення системи. А вже потім, коли після років відсутності води в підвалі будівлі, вона раптом почала активно набиратися, запідозрила біду. З огляду на слова пані Ольги про те, що житлобудівці зобов’язалися поновити дренажну систему, очевидно, вони тоді щось зробили не так...
Що каже влада
Голови обласних військової адміністрації й ради Юрій Погуляйко й Григорій Недопад, які разом із керівником будівельної компанії Леонідом Стефановичем під час приїзду вдивлялися в Колодяжному у ту «мутну» воду в підвалі, називають серед об’єктивних причин лиха «підйом ґрунтових вод» і «підтоплення, яких наразі зазнає весь Ковельський район». Щоправда, Недопад таки не дав скинути усю вину на безмовну природу, бо у дописі в соцмережі згадав і «використання виконавцем неналежних або неякісних матеріалів, наприклад, погано просушеної деревини». Наголосив і на дуже важливому моменті: «Є питання до здійснення контролю замовником – департаментом інфраструктури облдержадміністрації – за ходом виконання робіт». Колегам із «Сили правди» вдалося розвідати, що нагляд на об’єкті здійснював сертифікований інженер технагляду, співробітник департаменту інфраструктури ОДА Юрій Грицюк. Очевидно, візував акти виконаних робіт. Нині він – на лаві підсудних, оскільки його звинувачують у зловживанні службовим становищем під час реалізації проєкту з будівництва школи у селі Башлики Луцького району. Там теж біда з водою в підвалі.
«Якщо є підвал, то він має бути сухим»
Керівник компанії, що ремонтувала й реставрувала історичні будівлі, Леонід Стефанович (в минулому депутат облради) не збирається займатися пошуком винних. Каже, виправить всі огріхи реставрації. Ось його коментар «Волинській службі новин»: «Якщо вода пішла по стінах, то це наша вина, – ми виправимо стовідсотково. Якщо вона йде із землі – будемо шукати причину. Візьмемо проєктанта, замовників, поїдемо туди і вирішимо питання. Якщо є підвал, то він має бути сухим».
Не знати, що весною тут завжди піднімається рівень води, підрядники не могли.
Час на роботу над помилками нібито є: за договором, передбачена 10-літня гарантія... Але, на думку музейників, його насправді нема. Вода і вогкість у дерев’яному будинку – це потенційний грибок і все, що за тим. «Будемо намагатися домовитися про швидкі необхідні роботи... – говорить Оксана Важатко. – «Житлобуд-2» уже в Колодяжному оцінює стан будівель. Цього раніше вони не робили. Судова тяганина забирає час, а якщо такого рівня вода стоїть в дерев’яному будинку, то це дуже небезпечно». А Ольга Бойко, якій пообіцяли якнайшвидше зайнятися водою в підвалі, прагне одного: «Головне – результат! Хочеться за більше ніж рік перестати показувати недоліки, а завести сюди відвідувачів і показати, як жила родина Косачів».
Тим часом народна депутатка Ірина Констанкевич, яка свого часу добилася, щоб держава виділила кошти на Колодяжне до 150-річчя Лесі Українки, говорить про гроші на воду. Ось її коментар нашій газеті: «Ситуація з підтопленням будинків Косачів закономірна і прогнозована. Нагадаю, що на етапі прийняття робіт у 2022-му, були великі претензії до якості ремонтно-реставраційних робіт. Рішенням комісії підрядника змусили переробити. Я особисто ініціювала виїзне засідання комісії за участі обласної влади. Збігло небагато часу – і проблеми полізли нагору… Не знати, що весною тут завжди піднімається рівень води, підрядники не могли. Знали дуже добре і не виконали потрібних сантехробіт... На мою думку, обласна адміністрація, яка є замовником робіт, повинна звернутися до суду. Нагадаю, що йдеться про мільйони гривень, які були виділені з держбюджету, і як тепер виявилося на вітер і на воду».
Прокоментувала цю резонансну тему і представниця громадського сектору – голова Волинської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток Оксана Сущук: «Звичайно, мені болить серце за те, що там робиться. Я розумію, що це таке, бо я – історик з науковим званням і директорка музею у Ківерцях... Чому тендер виграла організація, яка до цього не мала досвіду реставраційних робіт? Покажіть мені, який вона має досвід? Це ж не ремонтно-будівельні роботи і не протиаварійні! Реставраційні! Дуже дороге й високопрофесійне заняття. Таку роботу мають виконувати виключно спеціалісти, і в нас їх, до речі, дуже мало».
P. S.: Цікаво, як би вчинила Леся?
Читайте також: «Вибачте, тут був експонат»: чим дихає Лесин музей у війну?
