Одного з бандитів, які убили 16-річного футболіста за прапор України, кинули на підвал

І бойовик може потрапити в немилість до своїх

25 липня 2014 року троє нелюдів із Донецька закатували за українську символіку 16-річного школяра Степана Чубенка, який був воротарем юнацької команди краматорського «Авангарда».

Трьох убивць із так званого батальйону «Керч» – «комбата» бандформування вадима погодіна (Кєрчь), а також максима сухомлинова (Буба) та юрія москальова (Жора) – в Україні заочно засудили до довічного ув’язнення.

У росії, природно, бойовики вважалися героями. Як показує життя, чим більше в загарбника і колаборанта на руках невинної української крові, тим більше «заслуг» перед батьківщиною. Наприклад, президент рф путін надав почесне звання «гвардійської» 64-й бригаді, яка чинила звірства в Бучі, як тільки вона вийшла з міста. Київ ці покидьки не взяли, зате проявили «героїзм» у катуваннях українців та мародерстві...

Так само і до трьох убивць юного футболіста з Краматорська за синьо-жовту стрічку на його рюкзаку ніхто в «днр» ніяких претензій не висловлював цілих дев’ять років. Але ці таракани в банці, які відчули вседозволеність, мають властивість пожирати самих себе. От і бойовик вадим погодін потрапив у немилість до когось зі своїх не менш кровожерливих соратників – і його кинули на підвал. А формальною підставою для цього стало… убивство ним Степана Чубенка у 2014 році.

Про це, зокрема, пише журналіст Денис Казанський. «У росії жодних претензій до погодіна не було. Він не ховався і спокійно гуляв на волі, займався бізнесом, роздавав інтерв’ю, – зазначив Казанський. – Але в березні 2023 року погодін перейшов комусь дорогу і в один момент із «захисника Донбасу» перетворився на «організатора організованого злочинного угруповання». Тут соратники з «руского міра» і пригадали йому вбивство підлітка у 2014 році. Представники так званого «мвд днр» кинули погодіна на підвал і радісно прозвітували про це на своєму офіційному сайті», – написав журналіст.

Отакий-от несподіваний поворот. Дехто сказав би, що наздогнала карма. Віриться, що ця карма все частіше матиме обличчя української Феміди та месників, від яких не втече жоден покидьок-окупант з кривавими руками, де б він не ховався.

Перед розстрілом із юнака зняли кросівки

Причиною затримання Степана Чубенка у 2014 році стала синьо-жовта стрічка на його рюкзаку, а серед речей – шарф футбольного клубу «Карпати». Цього виявилося достатньо для вбивства.
Свідки розповідали, що Степана били з ноги, поки сидів, прив’язаний під комендатурою. Зуби вибили. Повели до берега річки. Руки скрутили за спиною скотчем, футболку – на голову. Кросівки з нього перед розстрілом зняли.

У документах українських слідчих вказано, що сухомлинов (Буба) був на краю окопу. Він зробив постріл у ділянку потилиці неповнолітнього Чубенка, який стояв на колінах в окопі із зав’язаними за спиною руками (згадайте Бучу та інші окуповані міста і десятки закатованих із зав’язаними руками... – Ред.). Враховуючи, що після пострілу Степан подавав ознаки життя, погодін узяв у сухомлинова пістолет і зробив ще не менше чотирьох пострілів у потиличну частину голови Чубенка.

Вбили хлопця в селі Горбачево-Михайлівка, що за 22 кілометри від Донецька.

У березні 2023 року погодін перейшов комусь дорогу і в один момент із «захисника Донбасу» перетворився на «організатора організованого злочинного угруповання». 

…Степан народився 11 листопада 1997 року в Краматорську. Він навчався у краматорській загальноосвітній школі № 12, займався греко-римською боротьбою, захоплювався футболом. Був воротарем юнацької команди «Авангард» із Краматорська та мріяв стати професіоналом. Уболівав за донецький «Шахтар».

Степан із друзями організував команду КВК й опікувався дитячим будинком у рідному місті. Цікавився історією, державними справами. На початку війни брав участь у мітингах на підтримку територіальної цілісності України, носив воду і продукти українським військовим, які прибули у місто. Ризикуючи життям, юнак зняв з міської площі прапор так званої «днр».

Посмертно Степана нагородили орденом «Народний Герой України» і орденом «За мужність» III ступеня.

Останні роки краматорський «Авангард» вивів з обігу в команді №1 – номер, який раніше належав воротареві Степану Чубенку. Також, починаючи з липня 2019-го, в Краматорську проводився щорічний шкільний турнір пам’яті Степана Чубенка. Він обов’язково буде поновлений після остаточної Перемоги України. 

Читайте також: Як тато Дракон та син Змій зупинили рашистську колону із 14 танків та БМП.