«За 10 хвилин людська  ріка заполонила площу»

Житель Херсона Петро Клочко (на фото) прожив у російській окупації 260 днів. Увесь цей час він вів щоденник. І ось що записав у ньому майже рік тому, 10 березня

«Біля мого будинку у сквері – пам’ятник Тарасові Шевченку (на фото). Біля нього завжди свіжі квіти. На проспекті Текстильників бачимо пов’язані синьо-жовті стрічки. Вони скрізь – на деревах, лавочках, ліхтарях. Це вселяє надію, спротив окупації є, він зростає.

Навмисно не пишу про акції протесту, є багато відео, не хочу повторюватися. Але один приклад наведу. Коли стали жорстоко розганяти мітинги на площі Свободи, організатори через соціальні мережі запросили містян прийти до пам’ятника Шевченку о 12.00. Ми із сусідом приблизно за 15 хвилин до вказаного часу, проходячи повз монумент, не побачили людей. Я засмутився і вернувся додому, а сусід, Володимир, пішов до магазину, що неподалік.

З мого вікна добре видно проспект і пам’ятник. О 12.00 я виглянув у вікно і побачив, що з підворіть, із кафе, магазинів, із сусідніх дворів потекла людська ріка. За 10 хвилин уся площа була вщент заповнена херсонцями.

За 10 хвилин уся площа була вщент заповнена херсонцями.

Почався мітинг, співали патріотичні пісні, вигукували образливі гасла в бік окупантів. Але… 

Організатори виставили спостерігачів по периметру проспекту і через хвилин 10, коли дійство було в розпалі, надійшов сигнал: їдуть орки, розходьмося. Люди поспіхом залишали мітинг і, розтікшись по підворіттях, щезли.

За три хвилини з двох боків проспекту з’явилася бронетехніка, з неї вийшли озброєні рашисти, стали прочісувати території навкруги. Пізніше стало відомо, що якась сволота подзвонила в комендатуру і здала дислокацію мітингу».

Як відомо, Херсон наші війська звільнили 29 листопада. З тих пір місто потерпає від щоденних обстрілів рашистів. Вони продовжують мстити…

Василина СМЕТАНА.

Читайте також: «Після скандалу Шевченківську премію все ж таки вручили»