Допоможімо вшанувати пам’ять воїна.
«Гордився Україною і хотів, щоб вона ним теж пишалася»: просять присвоїти звання Героя воїну Олегу Пастухову з Горохівщини
Уродженець села Борисковичі Луцького району з 2014 року воював в АТО, а з початком повномасштабної війни знову пішов захищати державу. Рідні згадують, що не дозволяв навіть заводити розмову, що він може не воювати. Через рік, у лютому 20022-го, незадовго до своєї смерті, зателефонував додому зі словами, що, напевно, не повернеться
Він загинув 21 лютого, виконуючи бойове завдання під Бахмутом. На той момент прикордоннику, старшому сержанту Олегу Володимировичу Пастухову виповнилося 48 років.
У цей час, якби не було війни, зі слізьми оповідає його сестра Олеся, він би уже планував, що і коли сіятиме в себе в селі. Саме робота на землі була тим, що він любив понад усе. (Торік у березні 6 гектарів тієї землі мусили віддавати в оренду, бо хазяїн поміняв трактора на автомат)...
Любив і родину: маму Раїсу Павлівну, дружину Наталю, доньку Василину, яка подарувала йому двох онуків, сина Володимира...
Похресниця Ірина Богуш з сумною усмішкою каже: «Він мій хресний, татусько. Був у нас маленький і худенький, але дуже добрий! Як приходив із війни у відпустку, зустрічала його з українським прапором і жовто-блакитними хризантемами. А одного разу голубих квітів не було, то купила фарби й пофарбувала, щоб було, як слід».
У родині горюють за воїном, але і пишаються його внутрішньою силою. Він повторював, що своїх хлопців (тих, з якими здружився в АТО) самих на війні не покине. Олег Пастухов мав усі причини лікуватися в лікарні, але й слухати про те не хотів: ковтав ліки і тримався в строю.
Олег Володимирович часто повторював, що гордиться Україною і дуже хоче, щоб і вона ним пишалася. Певно, ж невипадково день його народження припадав на День Незалежності, 24 серпня...
Олег Володимирович часто повторював, що гордиться Україною і дуже хоче, щоб і вона ним пишалася.
Зв’язок із воїном обірвався 21 лютого. Рідним вдалося з’ясувати, що Олег Пастухов служив у Луганському прикордонному загоні; звідти й почули страшну звістку... Мусили чекати, поки побратими заберуть воїна з поля бою, яке безперестанку обстрілювали росіяни...
Тепер родина воїна звернулася до глави держави з проханням надати захиснику звання Героя України посмертно. Допомогти вшанувати пам’ять нашого земляка таким чином може кожен з нас: потрібно підписати електронну петицію на офіційному інтернет-представництві Президента України.
Петицію можна підписати за посиланням. Для того, щоб її розглянули, потрібно зібрати 25 000 підписів.
Новини російсько-української війни ТУТ.
