Найбільше Світлана і Олег Гульчуки хочуть, аби після смерті їхнього сина у виші по-людськи ставилися до кожної дитини.
Написав: «Мам, вибач за це», – і пустив собі кулю з автомата
Світлана Гульчук, мама 18-річного курсанта Дмитра Гульчука, показала передсмертне смс від сина
19 березня курсант другого курсу Львівського університету внутрішніх справ Дмитро Гульчук застрелився з автомата АКС-74У під час добового наряду. У ДБР повідомляють, що 18-річного юнака могли довести до самогубства. Наразі тривають слідчі дії, призначено низку експертиз.
Незадовго перед самогубством Дмитро надіслав мамі останнє повідомлення. «Мам, вибач за це, ти дійсно хороша мама, просто я дуже поганий син. Невдаха і слабак. Я тобі вдячний за все, бо ти реально багато зробила...» – читає есемеску сина-курсанта його ненька Світлана Гульчук. «Телефон був біля мене, я його повідомлення одразу прочитала... Я почала набирати сина, але він слухавки не брав. Почала писати: «Сину, візьми слухавку». Я годину дзвонила до нього – ніхто так і не відповів...» – плаче мама.
А за якусь мить вона розповідає, що Дмитро мріяв стати поліцейським. «Він розказував – спочатку був у захопленні, що поступив. Сам наймав перед іспитами репетиторів, ми нічим не допомагали, бо вибрав цю професію – хотів стати поліцейським...».
Діма загинув за всіх нас. Він пожертвував собою за всіх нас. Над нами всіма там знущаються.
Та вже під час навчання в університеті хлопець почав скаржитись батькам на тиск командира та керівництва вишу. «Зайшов старшина, син розповідав, зі словами: «Щось у мене сьогодні поганий настрій, так, ану давайте віджимайтеся всі!» І якщо не послухаються, то вже він карав їх, – каже тато хлопця Олег Гульчук. – Діма просив багато разів, мовляв, заберіть мене, бо тут нестерпно. Ми не думали… Він такою домашньою дитиною був, то ми вмовляли: потерпи, будеш мати освіту».
«Викладачі в університеті його без кінця ображали: «Ти дебіл, ідіот…» – продовжує мама.
Батьки юнака наголошують: їхній син перед самогубством написав не тільки рідним прощальні смс-повідомлення, а й залишив передсмертну записку. За їхніми словами, її бачили інші курсанти. «Діти між собою писали, що була записка, але вона щезла. Хтось бачив заголовок, перші рядки: «Ви мені погрожували, ви добились свого...». І розписав все, як було, всі прізвища, але ця записка зникла. А тепер кажуть, що її не було. Записка все-таки була!» – наполягає вбита горем мама. «Коли я забрала дитину зі Львова, до мене подзвонили декілька курсантів і сказали: «Діма загинув за всіх нас. Він пожертвував собою за всіх нас. Над нами всіма там знущаються». Але діти бояться давати покази…».
На похорон курсанта Дмитра Гульчука у його рідне село Могиляни Острозького району Рівненської області ніхто ні з керівництва, ні з одногрупників юнака не приїхав. «Вчора до мене подзвонили курсанти і запропонували гроші на поховання Діми. Я відповіла, щоб керівництво університету, яке довело мого сина до самогубства, приїхало до нього на могилу. А коштів мені не треба…» – не стримує сліз згорьована мама.
Читайте також: Загальна мобілізація: чи зміниться щось з 1 квітня.
