Загалом у світі нараховують близько 18 видів підсніжників. Цікаво, що англійці називають цю квітку сніговою краплею, а німці – сніговою конвалією.
Вони ростуть у вічному смутку за своїм коханням
Споглядаючи, як маленький підсніжник пробився крізь сніговий покрив, щоразу дивуємося, звідки він бере сили… Гадаємо, вам буде цікаво прочитати про цю тендітну білу квіточку
В одних багатих людей росла дочка. Вона була такою гарною і ніжною, що не можна було не милуватися нею. Коли ж підросла, до неї почали свататись хлопці. Але дівчина всім відмовляла. Батькові набридло просити вибачення у знатних наречених, і він вирішив покарати доньку: сам вибрав для неї чоловіка. Холодного і злого, від погляду якого в’янули квіти. А дівчина покохала його молодшого брата. Парубок теж полюбив дівчину. Він грав їй на сопілці і співав пісні. Коли їхні погляди зустрічались, навіть птахи замовкали.
Старший брат дуже сердився на молодшого й обіцяв молоду дружину за непокірність замкнути в темній хаті. Але парубок і красуня не злякалися погроз. Їхня любов підказала, що їм робити. І вони втекли в гори, у квітучі сади. Старший брат пустився навздогін. Закохані сховалися у трояндах і дивилися одне на одного такими гарячими поглядами, що дівчина розтанула і стала сльозою-краплинкою, а хлопець – теплим вітром.
Відтоді підсніжник – це символ надії, символ нового та неповторного...
Але злому старшому братові і цього було мало. Він розлучив їх навіки, закувавши краплинку в снігову кригу. Коли навесні теплий вітер прилітає до коханої, вона пробиває своїм теплом холодну міць і з’являється на світ гарною квіткою – ніжною, нескореною, сильною і вірною в любові. Відтоді білі тендітні квіти, які з пониклою вниз голівкою ростуть у вічному смутку за своїм коханням, люди називають підсніжниками.
За іншою легендою…
Коли Бог вигнав Єву з Раю, падав сніг, було дуже холодно і вона, стривожена й засмучена, йшла гаєм. Щоб розвеселити і дати надію, декілька милосердних сніжинок вирішили зачарувати її красою – з легеньких пушинок вони перетворилися на ніжні квіточки. Єва на них дивилася, милувалася ними, і від того їй ставало тепло і затишно. Квіти нагадували, що скоро сонечко засяє, усіх теплом приласкає... Тільки треба сподіватися та чекати.
Відтоді підсніжник – це символ надії, символ нового та неповторного...
Джерело: mamabook.com.ua.
