Пішохідний перехід – найкраще місце для «щирої» молитви.
Воїни знімають тік-ток, а «мученики» чекають «радость вєлію»
Чим переймався і з чого дивувався упродовж останнього часу редактор відділу інтернет-новин газети «Волинь» Олег КРИШТОФ
У Бахмуті з виробництвом відеороликів складно
«Шо в тебе?» – питають друзі, які зараз на фронті. А що тут відповіси? В тебе нічого вагомого не відбувається, принаймні нічого схожого із тим, що в них.
А там зараз води по коліна в окопі й орки гатять безперервно. Втім, якщо ви думаєте, що хтось скаржився, то дуже помиляєтеся. Можливо, це особливість моєї комунікативної бульбашки, кількох тих воїнів, з якими мені доводиться спілкуватися, але це вражає...
Там – пекло, а вони... тік-ток знімають. Одному такому блогеру під ніком DID_MYKOLA1 я допомагаю монтувати відео, бо, як ви розумієте, у Бахмуті з виробництвом відеопродукції зараз трохи складно. У своїх коротких роликах він не розповідає про бойові дії та жахи війни, не «засвічує» позицій, а лише намагається підтримати, інколи розсмішити українців. У минулому пості порівнював водонепроникність взуття: українських «таланів» і радянських гумових чунів... Все це звучить дотепно, але коли чуєш на фоні гуркіт вибухів, бачиш ноги бійців, загрузлі в багнюці, і розумієш, що душ і тепле ліжко їм «світить» ще не скоро, усвідомлюєш, чого вартують такі жарти... Знайдіть DID_MYKOLA1 в тік-тоці і стежте за ним, не пошкодуєте, цей блогер розповідає багато цікавого.
Наприклад, його ролик про вправи для спини переглянули вже майже 900 тисяч(!) разів.
Знайдіть DID_MYKOLA1 в тік-тоці і стежте за ним, не пошкодуєте, цей блогер розповідає багато цікавого.
Втім, є й інші відео з «бійцями», які, на жаль, наші земляки теж активно поширюють. Нещодавно бачу у фейсбуці пост знайомої волинянки із роликом, у якому гірко плаче якийсь військовий і російською мовою криє нашу владу на чому світ стоїть за те, що зняли тим, хто не на передовій, доплати у 30 тисяч гривень... Каже: «Сколька ви будєтє над намі іздєватса», – маючи на увазі не росіян, а українське керівництво.
Звісно, від наших посадовців необхідно вимагати належного ставлення до ЗСУ. Але поширювати такі російські фейки, це – поза всякими межами.
Мощі, танці і мученики
Скільки горя нині переживають українці – навряд чи наша психіка здатна усвідомити той жах: сотні тисяч смертей і каліцтв. Тут не потрібно жодної релігії, щоб усвідомити, що основне питання зараз – це турбота про ближнього. Втім, є у нас християнська конфесія, яка вважає, що мощі та портрет Паші Мерседеса у храмі Києво-Печерської лаври – це важливіше, ніж страждання мільйонів. Це вони, виявляється, мученики. Не ті матері, які нині хоронять своїх дітей, не пошматовані захисники Батьківщини, а люди, які досі називають патріархом істоту, що благословила це все жахіття.
Відгамселивши нашого воїна в храмі, вони показують «бідолашну» жінку, яка «смиренно» молиться серед натовпу, який весело танцює. Чого ж вона пішла спілкуватися з Богом на «раду нечестивих», чого стала на коліна не в храмі (яких московський патріархат має ще дуже багато), не вдома перед іконою, а перед телекамерами? Може, сподівається, що так наблизить «радость вєлію», як казав її митрополит про окупацію Херсона.
Читайте також: «Ті, хто на «нулю», не прочитають, а люди, які в тилу, скажуть, що «ми не посилали».
