Найкращі українські льотчики гинуть за старих радянських літаках, чекаючи на F-16

Тим часом росія використовує для атак України приблизно сорок летовищ, де розташовано понад 700 одиниць літаків та вертольотів. Лише за кількістю це угруповання переважає нас у понад п’ять разів. Щодо технологічних можливостей, різниця ще більш разюча. Їхні літаки, до прикладу Су-34, Су-35, пройшли глибоку модернізацію. Наявні в нас — це розробки 70-80-х, пише АрміяInform. 

Такі сумні факти наводить полковник Володимир Логачов, керівник одного зі структурних підрозділів Командування Повітряних Сил. Він каже, що отримання Україною західних літаків, тих таки F-16, зовсім не забаганка, а критична необхідність:  «Адже найкращі наші льотчики гинуть… На радянських літаках, що відстають по техніко-технічних характеристиках та перебувають на межі своїх можливостей за фізичним зносом... Залишається дедалі менше хлопців із тих перших списків відібраних кандидатів, які були готові їхати одразу (навчатися літати на F-16 – РЕД.). Вони б уже пройшли підготовку й захищали українське небо на F-16. Але ми продовжуємо втрачати найкращих…»…

Наші льотчики, які примудряють протистояти потужній російській військовій машині – це просто якісь диво-Герої, але без сучасної західної зброї не може бути ніякої мови про хоча б паритет можливостей у небі.

Російські радіолокаційні станції «бачать» набагато далі, ніж українські, а дальність основної російської ракети «повітря-повітря» Р-77 удвічі більша, ніж наших засобів. Окрім того, у ворога з’явились нові ракети Р-37, дальність польоту яких може сягати до двохсот кілометрів по повітряних цілях і яким ми не можемо протидіяти, бо не встигаємо побачити пуск і попередити свої екіпажі про нього, розповідає полковник.

 Іще один момент стосується радіолокаційних ракет: якщо в нас вони — напівактивні, то в росіян  — активні. Це передбачає, що наш льотчик після пуску мусить далі продовжувати політ і підсвічувати радаром ворожу повітряну ціль. Російські ж льотчики виконують пуски з набагато більшої дальності за принципом «вистрілив і забув». Активна головка самонаведення після захоплення цілі сама скеровує ракету до неї, тоді як літак виходить з бойового курсу та спокійно летить додому, не входячи в зону враження наших систем протиповітряної оборони. Тобто нашим пілотам доводиться в рази більше ризикувати. 

Вже цих фактів достатньо, щоб зрозуміти, що наші льотчики, які примудряють протистояти потужній російській військовій машині – це просто якісь диво-Герої, але без сучасної західної зброї не може бути ніякої мови про хоча б паритет можливостей у небі.

Україна вірить, що таки отримає сучасні літаки. Наші льотчикти активно вивчають англійську мову, два українці більш ніж успішно вже пройшли у США попередню тренажну підготовку на літаки F-16. За оцінками іноземних інструкторів, на їхню підготовку може знадобитись набагато менше часу, ніж вважали раніше.

Полковник Логачов упевнений, що перехід на сучасні літаки стандартів НАТО неминучий і за кілька років ми точно не впізнаємо наші Повітряні Сили! Та, на жаль, процес очікування обходиться нам дуже дорого.