Вино названо на честь волинського захисника

Став одним з найкращих танкістів

Для нас, волинян, він, уродженець селища Благодатне, став відомим ще 2015 року завдяки тому, що воював під Дебальцевим у знаменитому танковому екіпажі Т64. 

Тоді ці хлопці зуміли підбити три російські танки, а один навіть притягти в розташування наших військ. А згодом вони практично «під носом» у сепаратистів «прорубали» дорогу через мінне поле, вивівши таким чином з-під обстрілу чимало наших вояків. 

Костянтин Мрочко героїчно пройшов бої під Іловайськом у складі 51-ї бригади. Під час другого відрядження у зону бойових дій чергував на блокпостах біля Донецька, Мар’їнки. Коли потрапив утретє в «гарячу точку» – пристрілював військову зброю, «дотягував» танки на Чугуївському полігоні Харківщини вже у складі 14-ї бригади. Пізніше почалися бойові завдання, пов’язані з контрнаступами, утриманням позицій, відбиттям нападів, прикриттям відходу тощо.

Пригадую, як майже сім літ тому, під час зустрічі в редакції, Костя не стримував емоцій, розповідаючи саме про воєнні епізоди в зоні АТО, які межували із героїзмом. Він казав, що нарешті навчився по-справжньому цінувати життя і після пережитого йому вже нічого не страшно. Відверто ділився думками про тамтешню обстановку, говорив, що людей на Донбасі можна умовно чітко розділити на тих, хто за Україну, а хто – проти. 

Костянтин, отримавши статус учасника бойових дій, поволі повертався до мирного життя, будував плани. Не приховував задоволення від того, що йому, як випускнику Київського університету харчових технологій, надходило чимало пропозицій стосовно працевлаштування.

Та не довго колишній воїн втішався мирним життям. Коли росія віроломно напала на Україну, він повернувся з Ізраїлю, де перебував на заробітках, і пішов у рідний підрозділ танкістом захищати свою землю. До речі, Костянтин став одним із найкращих українських танкістів.

Алла Євгенівна сердечно дякує друзям з Ізраїлю за їхню небайдужість і пам’ять.

Йому не судилося дожити до Дня Перемоги… 38-річний солдат загинув у селі Макарів Київської області під час боротьби з російськими окупантами. Волонтер Валерій Курстак, який Костю називав своїм фронтовим похресником, зазначив, що тіло Героя досі не знайдено і не поховано. На жаль…

Однак Герой на ім’я Костянтин Мрочко навічно вписаний у Книгу пам’яті. Указом Президента України Володимира Зеленського йому присвоєно звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Літа в Ізраїлі не пройшли даремно

Мама Алла Євгенівна з хвилюванням розповідала про ті щемливі моменти, коли Президент України Володимир Зеленський у Бучі вручив їм (приїхала разом з дочкою Галиною і внуком Васильком, сином Кості) його нагороду. А через кілька днів на своїй фейсбук-сторінці написала зворушливе повідомлення.  

Чотири з половиною роки життя Кості в Ізраїлі були для нього знаковими в питанні знайомства і зближення з новими людьми, дуже добрими, духовно багатими, які стали його друзями.

З ними він заклав виноградник у населеному пункті Бат-Шломо Хайфського регіону, плекав молоду лозу й підготував її до плодоношення. Казав, що на перший збір урожаю обов’язково має прибути. Однак спробувати вина з цього виноградника йому не судилося… Але напій з минулорічного врожаю збереже пам’ять про Костю.

«Це рожеве вино, яке назвали ім’ям «Костя», присвячене пам'яті нашого дорогого друга Кості Мрочка. Костя був опорою нашої органічної ферми «Лев-Адам», сильною людиною з великим серцем і неперевершеною майстерністю. Коли під час російсько-української війни 2022 року Костя повернувся на

Батьківщину, в Україну, аби возз’єднатися із сім’єю, він пішов добровольцем до української армії, щоб захищати свою країну.

На жаль, він загинув у бою при обороні Києва, і був посмертно нагороджений Президентом України за надзвичайну хоробрість. Усі оточуючі Костею захоплювалися, а він у свою чергу захоплювався нами: народом Ізраїлю та його краєм. Разом із молоддю, яка працювала на фермі, Костя закладав виноградники, з яких вироблялося це вино Rose. На жаль, Костя ніколи не мав привілею насолодитися ним. Пам'ять про його міцні руки і ніжне серце живе в цьому вині, в його неповторному освіжаючому смаку», – написано на етикетці напою, надісланій мамі Героя. 

Жінка сердечно дякує друзям з Ізраїлю за їхню небайдужість і пам’ять.

«Коли твоє серце наповнене добром і любов’ю, це назавжди залишає слід у душах людей, яких ти знаєш і які знають тебе. Де б ти не був, у якому б куточку світу не перебував, незалежно від національності, релігійних поглядів… Бо любов, доброта і порядність – це ті людські якості, які цінуються всюди, на всій земній кулі», – написала Алла Євгенівна. 

А ще вона повідомила, що, ймовірно, останки її сина, який згорів у танку, поховані у якійсь із 23 могил поблизу Макарова. І сподівається, що після Перемоги там встановлять Меморіал на честь загиблих танкістів. Друзі Кості з Ізраїлю готові фінансово долучитися до його створення й обіцяють приїхати в Україну. 

Алла ЛІСОВА.