«Протас».
Знайомтесь: головний сержант Камінь-Каширського батальйону Волинської бригади
Володимир Миколайович, за військовим званням – головний сержант, за посадою – головний сержант Камінь-Каширського батальйону Волинської бригади тероборони, яка зараз успішно виконує бойові завдання на сході України
Свого часу чоловік відслужив 14 років у Державній прикордонній службі, а з початком широкомасштабного вторгнення рф став до лав нашої бригади.
Про воїна розповідається на сторінці 100 бригади тероборони у Facebook:
«Історія позивного нині поважного пана головного сержанта сягає часів його юності. Володимир крутезно грав у футбол – та ще й на «козирній» позиції нападника! А за свого кумира вважав легендарного форварда дніпровського «Дніпра» та київського «Динамо» Олега Протасова. Тож і «приклеїлася» до хлопця відповідна «кликуха» – «Протас», яка згодом стала армійським псевдо.
– Які голи Вам вдавалися найкраще – правою, лівою, головою?, – цікавимося у Володимира Миколайовича.
– По-різному бувало – був молодий, жвавий… Тож у свій час таки доволі непогано виходило давати раду м’ячу. Пам’ятаю, навіть у 37 років ще цілком пристойно грав проти 20-літніх хлопців, – скромно зазначає чоловік.
Під час служби прикордонником Володимир Миколайович регулярно брав участь і здобував перемоги у змаганнях з офіцерського багатоборства.
До речі, під час служби прикордонником Володимир Миколайович регулярно брав участь і здобував перемоги у змаганнях з офіцерського багатоборства.
Щодо посадових обов’язків головного сержанта батальйону – то їх у пана Володимира справді багато. Це і відповідальність за рівень бойової підготовки та морально-психологічний стан усього солдатського та сержантського складу. І турбота про всебічне забезпечення підрозділів (продовольче, речове, озброєння тощо). А також контроль за порядком проходження служби (направлення на навчання, посадове підвищення, вчасне присвоєння чергових військових звань).
Попри таку завантаженість, головний сержант з позивним «Протас» на службу аніскілечки не нарікає:
– Абсолютна більшість особового складу нашого батальйону – це люди, які добровольцями прийшли до військкоматів у перші дні широкомасштабного вторгнення. Вони знають, що їх вдома чекають – живими і з Перемогою – їхні сім’ї. І я точно впевнений у своїх хлопцях на полі бою. Вони з гідністю воюватимуть – за нашу Україну, за своїх рідних».
