Пан Ярослав знає рецепт Перемоги.
Захисник із Волині «ЯR», батько чотирьох дітей, у великодні дні вдягає під однострій вишиванку
Пан Ярослав служить у третій стрілецькій роті Луцького батальйону Волинської бригади тероборони
– Це моя перша вишиванка – її подарувала дружина понад 20 років тому. Мав таку традицію – завжди брати цю сорочку в закордонні поїздки. Ніколи не рахував, у скількох країнах вона побувала. Але, поза всяким сумнівом, понад півтора десятка набереться, – розповідає пан Ярослав, пише на своїй сторінці у фесбуці 100 Окрема Бригада Територіальної Оборони.
Чоловік має дуже короткий та яскравий позивний – «ЯR»:
– В моєму уявленні «ЯR» – це велика енергія, яка може гори звернути, – каже Ярослав.
За освітою чоловік є лікарем-ревматологом, проте вже багато років працює у фармацевтичних компаніях. Зв’язки у цій сфері на початках широкомасштабного вторгнення неабияк допомогли укомплектувати аптечки бійців та батальйонний автомобіль швидкої медичної допомоги за стандартами НАТО.
Ми не маємо вмирати за Перемогу, це вони – ординці – мають вмирати на нашій землі, бо їх сюди ніхто не кликав.
А ще «ЯR» є батьком відразу чотирьох дітей – двох синів і двох до доньок:
– Старший син, до речі, також обрав фах лікаря. Вже закінчує інтернатуру з хірургії. Не раз приїжджав до нас у батальйон як інструктор з тактичної медицини.
Як розповідає пан Ярослав, за півтора місяця перебування Луцького батальйону на сході України, ставлення інших підрозділів ЗСУ до волинських тероборонців змінилося докорінно:
– Спочатку здавалося, що нас сприймають не надто серйозно. Але за рік підготовки на Волині ми, насправді, дуже багато чого навчилися. А головне – стали злагодженим колективом вмотивованих однодумців. Тож нам вдавалося втримувати наші позиції навіть у найкритичніших ситуаціях. Тепер до нас на Донбасі ставляться з підкресленою повагою – інакше як «волинськими партизанами» вже, здається, і не називають.
А ще «ЯR» стверджує, що він та його побратими… знають рецепт Перемоги:
– Ми не маємо вмирати за Перемогу, це вони – ординці – мають вмирати на нашій землі, бо їх сюди ніхто не кликав. Ми ж маємо бути навченими, екіпірованими й мати усі ресурси, аби швидко впоратися зі своїм ворогом.
Читайте також: Відбили понад 70 ворожих атак: ситуація на фронті станом на ранок 18 квітня.
