Тутешня сіль має статус культурної спадщини обласного значення.
У Дрогобичі варять сіль уже 700 років
Найстаріше підприємство в Україні за рік збільшило виробництво удвічі, але..
Солевиварювальний дрогобицький завод на Львівщині, який має статус культурної спадщини, торік зміг збільшити виробництво солі у 2,2 раза – до майже 500 тонн. Солеварня почала нарощувати обсяги виробництва до максимуму після того, як в Україні з’явилась загроза дефіциту солі через зупинку великого солевидобувного підприємства «Артемсіль» у Соледарі на Сході України. Утім, нинішні потужності дрогобицького заводу не дають змоги ще збільшити виробництво без додаткових інвестицій і розширення площ виробництва. Про це повідомив Захід Фонд держмайна України, в управлінні якого перебуває підприємство.
«Щоб збільшити виробництво, треба проводити газ, ставити великі ванни розміром 10 на 12 метрів, сушильний барабан, транспортери. Це дуже великі кошти. Це має фінансувати держава, тому що ми є державним підприємством», – заявляють на дрогобицькому заводі.
Солеварня почала нарощувати обсяги виробництва до максимуму після того, як в Україні з’явилась загроза дефіциту солі через зупинку великого солевидобувного підприємства «Артемсіль» в Соледарі на Сході України.
Основними споживачами продукції Дрогобицького солевиварювального заводу є торгові мережі «Сільпо», «Рукавичка», «Арсен», місцеві магазини та хлібопекарські підприємства у Львівській та
Вінницькій областях. Також продукцію дрогобицької солеварні купує львівське підприємство з виготовлення дріжджів «Ензим».
Сіль на заводі отримують шляхом випарювання соляної ропи з мінералізацією 260-295 г/л. Після цього працівники вручну збирають, сушать та фасують її. В якості енергоносія для випарювання солі використовують дрова. Це найстаріше підприємство в Україні – воно працює без зупинки виробництва понад 700 років і має статус культурної спадщини обласного значення!
Спосіб виробництва солі у Дрогобичі відрізняється від традиційного видобутку: виробничий процес складніший і дорожчий. Тому і вартість солі удвічі перевищувала ціну товару «Артемсолі». До війни клієнтами заводу у Дрогобичі були також ресторани Києва та Львова, а його продукція позиціонувалась як крафтова – виготовлена не промисловим способом, а маленькими партіями за індивідуальними рецептами.
Василь РОГУЦЬКИЙ.
