Горохівські поети декламування розпочали у сутінках, які асоціювали зі злом у слові «росія»... (Фото)
Коли 19 років тому працівниці Горохівської районної централізованої бібліотечної системи й місцеві поети-самородки засновували літературний клуб «Натхнення», навіть ті, хто володіє даром чорного гумору, не сміли допустити, що в їхній поетичний всесвіт з попелища минулого століття виповзе слово «війна». Та в 2014-му воно стало перевертнем із букв «АТО», а з 2022-го українці від малого до старого по-своєму героїчно боронять Батьківщину від повномасштабної москальської агресії. «Таланти краян теж ревно слугують Перемозі», – розповіла директорка Горохівської центральної бібліотеки Ольга Єлісєєва, яка відкрила нещодавній зліт віршарів Горохівщини з красномовною назвою «Боронимо Україну словом»
Учасники «Натхнення» старанно пишуть історію свого літературного клубу. Бува, з усмішками згадують, що 19 літ тому, можливо, й не вірили в довголіття своїх зустрічей. Мовляв, тоді при всіх закладах дозвілля клуби за інтересами створювали масово. Для керівників відділів культури рекомендація відкривати у містах і селах товариства кулінарів, рукодільниць, любителів книг та поціновувачів інших хобі надійшла «зверху». Один із таких тодішня директорка ЦБС Любов Лищишина назвала «Натхненням». Його учасниками запросила стати всіх, хто не просто пише вірші, а не може їх не писати.
Та «Натхнення» прижилося. У ньому, як у гарного роду – нема переводу поетам-початківцям. Тут шліфують свої доробки зрілі талановиті особистості, надбаннями яких є визнання, змістовні поетичні збірки. Місцем творчих зустрічей незмінно слугує світлиця Горохівської бібліотеки, а їх організаторкою учасники клубу обрали завідувачку відділу обслуговування Надію Бочковську.
Лейтмотивом чергової розмови пані Надія обрала слова Альберта Енштейна: «У світі немає абсолютної темряви. Темрява – це відсутність світла. У світі немає абсолютного холоду. Холод – це відсутність тепла. У світі немає абсолютного зла і ненависті – це відсутність добра і любові в наших серцях».
Учасниками «Натхнення» стали ті, хто не просто пише вірші, а не може їх не писати.
Авторські вірші, сповнені гніву до ворога, вдячності захисникам України за їхню мужність, жіночого чекання, читали перукарка Анна Жук, фельдшерка сімейної медицини Марія Ваврик, бібліотекарка Марія Лук’янова, вчителька
Інна Яцура, студенти-агрономи відокремленого структурного підрозділу «Горохівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» Влад Петрук, Яків Семенюк, Соломія Пиньковська, Тетяна
Солтис, школярка із села Полюхне Софія Гутверт, вдова загиблого воїна Ольга Палій, майстриня поетичного слова Леся Кос. Декламування розпочали у сутінках, які асоціювали зі злом у слові «росія», продовжили в обнадійливому мерехтінні ліхтариків, а закінчили новими творчими ідеями під яскравим сонячним промінням.
– Коли ж пишете такі щирі й мудрі рядки? – прозвучало запитання до юних віршарів – вихованців Марії Здинюк, викладачки української мови і літератури коледжу, теж присутньої на заході.
– Навіть тоді, коли йдемо селом чи полем, на заняттях і як дивимося новини про війну, оплакуємо загиблих… Бо війна закінчиться, а поезія – вічна, – розповіла молодь, і ця відповідь не потребує коментарів.
Вдячними слухачами на зустрічі обдарувань були працівники Горохівської міської ради, а Ольга Єлісєєва поділилася з «Волинню» творчою ідеєю: до 20-річчя, яке «Натхнення» відзначатиме в наступному році, бібліотека ініціює видання збірки з віршами учасників клубу. Книгу готують з вірою, що вона буде присвячена
Перемозі.
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.