Після реабілітації Микола хоче повернутися до побратимів.
«Не люблю, коли мене жаліють»: історія бійця, який лікується на Рівненщині
Військовий Микола Огуй отримав поранення у лютому 2023 року під час боїв на Бахмутському напрямку. Куля та уламок міни пошкодили руку та травмували ногу
Військовий Микола Огуй два місяці лікується в обласному військовому госпіталі на Рівненщині. Чоловік — родом з Полтавщини. Суспільному він розповів, як отримав поранення та що планує робити після реабілітації.
«Просто не працює нога — це дуже незручно, і м'яз впирається, доволі неприємно, біль — терпима, але неприємна. Я не розгубився, зі мною були побратими, дай Бог, що «отрьохсотило» лише мене, а не ще когось», — розповідає військовий.
Чоловік родом з Полтавщини. Майже два місяці він перебуває на реабілітації у військовому госпіталі в Клевані. Перед цим у Дніпрі йому поставили металоконструкцію, яка допомагає фіксувати кістку. Як довго триватиме реабілітація, каже, визначать лікарі.
«Все буде добре, я не люблю, коли мене жаліють, не люблю жалості. Поклонів не потрібно, на мою думку, ми цього не потребуємо. Просто ставитися з повагою і все, не потрібно поклонів», — каже чоловік.
«Все буде добре, я не люблю, коли мене жаліють, не люблю жалості. Поклонів не потрібно, на мою думку, ми цього не потребуємо. Просто ставитися з повагою і все, не потрібно поклонів», — каже чоловік.
У цивільному житті чоловік працював електрозварювальником. У 2015 році пішов воювати в АТО, через два роки служби його демобілізували. З початком повномасштабного вторгнення призвали знову. Каже, захищати свій дім — обов'язок:
«Якщо ваш дім і загоряється і є шторка, що ви будете робити: гасити чи перейдете в іншу кімнату, бо там немає пожежі? Я буду гасити, бо це мій дім, країна. Моє зобов'язання — це більш ніж зобов'язання».
Про те, чим буде займатися після реабілітації, каже, вже визначився:
«Після лікування та реабілітації я повернуся в стрій до своїх побратимів. Я не хочу війни, і не хочу бути вбивцею, але я не хочу, щоб керував такий безлад. Вони (військові РФ, - ред) настільки хворі люди. Це моя, звичайно, особиста позиція. А від кого втікати, від самого себе? Я жив у себе вдома. Україна — це наш дім».
Читайте також: «Волинський Герой: «Якби мені назад ногу, то був би на фронті»
