Горілка із присмаком «джавеліна»

 …трагічною звісткою про батька юних волонтерів

Днями Нововолинськ знову сколихнуло тривожне повідомлення про загибель у боротьбі з ненависними орками наших кращих бійців. Війна забрала життя ще одного мешканця шахтарського міста – 37-річного Романа Тивонюка…

Недавно наша газета писала про хлопчаків, які ще з весни минулого року у своєму дворі в центрі Нововолинська облаштували імпровізований блокпост. І у «повній бойовій готовності» майже щодня виходили «на чергування», збираючи з проїжджих водіїв гроші для армії. Задум у дітей виник після того, як помітили, що за день через їхній двір проїжджають десятки автомобілів і чимало з них вечорами паркуються біля будинку на газонах.

І я там проходила й відразу звернула увагу на цих «військових» у бронежилетах, з раціями, біноклями й автоматами (дізналася, що навчальними). Підійшла ближче, задонатила певну суму й узяла інтерв’ю. 

У волонтерській групі були брати Дмитро і Максим Тивонюки – третьокласник і п’ятикласник місцевого ліцею №3 та Андрій Грабовський – семикласник ліцею №4 імені Тараса Шевченка. Хлопці з гордістю розповідали, що їхні тати – військовослужбовці. Вони підтримали ідею синів щодо збору коштів для ЗСУ, повністю їх спорядили. У середньому юні благодійники збирали за місяць-два по 600–800 гривень і передавали місцевим волонтерам. Торік волонтерові Олександру Фісаюку вручили 2000 гривень на придбання джипа для військових. А за 10 місяців «чергування» задонатили для

Збройних сил України більше 12 тисяч гривень.

Люди дуже схвально відгукувалися про таку потрібну дорослу роботу дітей. Дякували батькам і вчителям за виховання справжніх патріотів. 

А мене всі дні не покидає відчуття тривоги й гіркоти на серці: «Що маю сказати зараз цим хлопчакам, які не дочекалися з війни свого татуся?».
Відплата ворогам обов’язково буде за те, що в дитинство таких школярів, яким ще вчитися, рости, мужніти, раптово і безжально вторглася війна! Їм би ганяти у футбол, відвідувати спортивні секції, грати за комп’ютером… Однак хлопці надали перевагу зовсім не дитячим справам. І вони мають з кого брати приклад, адже їхні батьки в перші місяці повномасштабного наступу записалися у місцеву тероборону, патрулювали місто, а потім добровільно одягли військову форму. 

В Україні нардепи запропонували штрафувати бізнес за використання символів війни, хоча треба було б додати «і України».

Дякуємо вам, воїне Романе, й вашим побратимам і за захист України, і за достойних синів, які обов’язково виростуть такими, як їхні батьки-Герої! І ніякому ворогу нас не здолати, якщо в нас зростають такі козаки!

 …чи захочеться вам випити «Байрактар?»

 Якось перед Великодніми святами зайшла у продуктовий магазин, і мій погляд мимоволі впав на вітрину зі спиртними напоями. Остовпіла! Хочете здаватися патріотом – треба не лише причепити до свого авто синьо-жовтий прапорець із написом про «рускій карабль», одягнути вишиванку, а й... придбати пляшку з відповідною етикеткою. Так виходить?

Вам на вибір пропонується: горілка «Козацька рада. Джавелін», проілюстрована козаком, який тримає цей переносний протитанковий ракетний комплекс (є ще «Байрактар» та «Незламні»), горілка «Стінгер» від ТМ «Воздух», де на етикетці ілюструють збиття ЗРК «земля – повітря» рашистського літака. Або горілку «Українка. Платинум», біля назви якої на фоні національного стяга – малюнок із рукостисканням, що символізує єдність українців з усім світом. 

Якщо ж надаєте перевагу слабшим напоям, маєте можливість також продемонструвати свою любов до рідної землі, купивши напівсолодке вино «Мрія» або «Стефанія» торгової марки «Коблево», на пляшках якого такий значок: на синьо-жовтому фоні напис «Ми з України». Вітрину зі спиртними напоями можна коментувати в цьому ж дусі й далі.
Пригадую, як у 2014 році писала матеріал «Чи варто вдягати Барсика у вишиванку?», де зазначала, що не потрібно перегинати палку з патріотизмом. Минуло майже десять літ, а ми й далі наступаємо на ті самі граблі. 

Почуття міри повинно бути завжди й в усьому. А надто, коли йдеться про такі святі речі, як прапор, герб, гімн, вишиванка, символічні написи, які відіграли важливу роль у протистоянні з ворогом, за які загинули й гинуть на полі бою тисячі наших співвітчизників… А тому використання де попало наших найбільших святинь абсолютно не прийнятне – це, як на мене, принижує їх значення, ображає нашу національну гідність, применшує подвиг Героїв.

А днями прочитала інформацію, співзвучну з моєю позицією щодо цього питання. В Україні нардепи запропонували штрафувати бізнес за використання символів війни, хоча треба було б додати «і України».

До Верховної Ради внесено законопроєкт № 9216, який пропонує вводити штрафи за «експлуатацію військової та патріотичної тематики» з комерційною метою. І за це передбачено покарання.

За правопорушення, здійснені перший раз, треба буде заплатити 17 000–51 000 гривень. У разі повторних протиправних дій санкція визначає 51 000–136 000 гривень із позбавленням права обіймати окремі посади на строк до трьох років. І 170 000–255 000 гривень з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років, якщо правопорушення скоїла посадова особа з використанням службового становища, або організована група, або якщо такі дії вчинено в особливо великому розмірі.

От тільки коли запрацюють ці норми закону?