Американець, який воював на боці України: «Я – живий доказ жахливих речей, які росіяни роблять з людьми»

Александр потрапив до рук ворога на Харківщині разом із земляком з Алабами Енді Г’юном: бійці не знали, що село, в яке вони прямували, вже захопили рашисти…

Полонених вивезли до рф. «Ми не знаємо, де саме, але знаємо, що ми були в росії, перетнули кордон. Того тижня були сильні допити і тортури, речі, які, як я думав, трапляються лише в кіно. Вони були переконані, що ми з ЦРУ, бо я був хіміком в армії. Вони думали, що я їздив Україною і навчав людей виготовляти біологічну зброю. І незалежно від того, що ми їм казали, вони хотіли вірити в цю брехню так сильно, що сподівалися просто вибити її з нас», – згадує Дрюке.

Потім його перевезли до так званої «днр». Він знає, що це була саме «днр», бо його проводили через місцеву «судову систему», яку він називає «пародією», щоб засудити на смерть. За словами Дрюке, навіть призначений «судом» адвокат обіцяв, що і його, і Г'юна стратять. «Протягом того місяця (в «днр». – Ред.) були більш інтенсивні допити, інтенсивні тортури. Наприклад, вони чотири рази підключали мене до автомобільного акумулятора, бо думали, що я про щось брешу. Я був в ізоляторі. Я виживав на дієті з брудної води, в якій щось плавало, а також цілий місяць їв хліб із цвіллю».

Крім того, Дрюке розповідає, що його змушували стояти по 18 годин у незручній позі та тримали в одиночній камері. Це тривало протягом близько півтора місяці, точніше він сказати не може, бо там не було вікон, а їжу приносили з різними інтервалами. Єдиним способом зрозуміти, скільки часу пройшло, була «агресивна» музика, яку росіяни також використовували у якості тортур, – він орієнтувався по тому, скільки часу звучить «пісня».

Після декількох годин із туго зав’язаними скотчем очима та руками американець на деякий час осліп – очі запливли, відмерли нерви на руках.

В американця методично вибивали брехню, що ЗСУ нібито бомблять житлові квартали Донецька. Під час допитів його били 6–8 чоловіків. «Для мене важливіше було зберегти честь, а не поширювати брехню про Україну. І я думав, хай краще буду побитим, ніж брехати», – каже Александр Дрюке.

Потім його та інших полонених обміняли. Але вони не знали про обмін до останнього моменту, тому думали, що їх везуть на масову страту. «Вони вдягнули нам на голови поліетиленові пакети, замотали туго-туго руки та очі скотчем. А тоді посадили в кузов військової машини в незручних позах. І протягом доби ми залишалися в цих жахливих, болісних позах, не знаючи, куди їдемо. Ми припускали, що це, мабуть, буде просто масова страта. Але зрештою зауважили, що нас привезли до росії в маленький міжнародний аеропорт, де чекав великий літак Саудівської Аравії», – розповів він.

Це означало волю. Однак після декількох годин із туго зав’язаними скотчем очима та руками американець на деякий час осліп – очі запливли, відмерли нерви на руках.

«Я знаю, що в Америці багато людей кажуть, що це все пропаганда, що росія насправді не вчиняє воєнних злочинів. І моя відповідь їм: прийдіть, поговоріть зі мною. Я – живий доказ жахливих речей, які вони роблять із людьми.

І я можу вам підтвердити, що це правда», – наголошує Александр. 

Наразі Дрюке проходить реабілітацію. Але продовжує відстоювати інтереси України в США. Переконує інших у тому, що українців потрібно і далі підтримувати всіма можливими способами: «Я даю численні інтерв’ю для ЗМІ, я виступаю з промовами, проводжу бесіди зі школярами». «Українці – затяті воїни, вони вражають. Вони кваліфіковані. Вони дуже швидко навчаються. І вони абсолютно налаштовані виграти цю війну. І вони зроблять це, якщо ми продовжимо надавати їм необхідні для цього засоби», – каже Александр Дрюке.

Дякуємо, американський друже! 

Ірина ШИНКАРЕНКО, Марія ПРУС, «Голос Америки».

Схожі публікації:

• Мама зниклого волинянина: «Щось у шибку стукнуло, я аж здригнулася, подумала – син вернувся» (Фото).
• Казав, що важко підібрати слова, — сестра звільненого з російського полону азовця Святослава Сірого.
• Кухар путіна заявив про загибель українських військовополонених.
• Наталія Ніколаєва з Луцька уже рік чекає з полону сина. 

Усі новини російсько-української війни – тут.