«Сьогодні ми робимо неймовірні речі –протистоїмо найчисельнішій і одній з наймогутніших армій світу», – каже Дмитро Кухарчук.
Героїзм дівчат із ЗСУ: солдат Рись узяла полоненого під час бою
«Коли мужність не проявляють чоловіки, це роблять жінки»
32-річний командир 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади старший лейтенант Дмитро Кухарчук (позивний Сліп) на прохання журналістів «Фактів» розповісти про приклад героїзму хлопців на фронті, який пам’ятатиме все життя, відповів, що може розказати про відвагу наших дівчат.
«У 1-й роті є дівчина з позивним Рись. У березні цього року вони вдвох із бійцем із позивним Куля під великим артобстрілом ворога взяли полоненого. Причому це не була якась вилазка. Це сталося під час бою, який не припинявся кілька діб, – розповів командир. – Знаєте, часто буває, коли чоловіки з різних причин не проявляють мужності. І в цей час героїнями стають жінки. На таких мотиваційних прикладах, мабуть, і формується українське військо… До речі, цей полонений вразив нас тим, що знає біографію Степана Бандери. Він найманець «вагнера», якого завербували з в’язниці».
Для нас смерть – це не кінець. Усі розуміють, що є щось і за її обрієм, хоча ніхто не знає, що саме.
На думку Дмитра Кухарчука, задля здобуття Перемоги у справу набагато активніше має включитись українське суспільство. «Є військові, які кажуть, що воювати мають усі чоловіки, мовляв, інших варіантів взагалі немає. У мене трохи інша думка: мобілізувати треба всіх, але не всі братимуть участь у бойових діях, – каже командир. – Під час війни є багато інших справ – і тилове забезпечення, і логістика, й економіка. Тобто вся Україна має працювати на Перемогу. На превеликий жаль, наша держава не стоїть на воєнних рейках».
Що ж до бійців у його підрозділі, то їх старший лейтенант Дмитро Кухарчук характеризує, як «дуже мотивованих», попри те, що воїни щодня дивляться в очі смерті. «Хлопці хочуть служити на благо держави, хочуть увійти в історію, зробити щось велике. Тому для нас смерть – це не кінець. Усі розуміють, що є щось і за її обрієм, хоча ніхто не знає, що саме, – каже він. – Звісно, вмирати ніхто не поспішає. Ми сприймаємо кожну втрату дуже болісно. Але водночас чітко знаємо: якщо не будемо воювати ми, то доведеться воювати нашим дітям та онукам. Ми бачимо цю війну як війну добра проти зла. Наша місія – це зло зупинити».
Ольга БЕСПЕРСТОВА, fakty.ua.
Схожі публікації:
- «Таке маленьке дівчатко таких дядьків витягувало...»: звання Героя України Катерині Ступницькій присвоїли посмертно.
- Українські захисниці «подарували» останній день життя окупантам (Відео).
- «Пробач, що не встигли поділитись прізвищем»: «Пташка» розповіла про нареченого, який загинув на війні.
- Героїня з Волині: «Маленька, худенька жінка, а скільки життів врятувала вона!».
Усі новини російсько-української війни – тут.
