У Луцьку беруться вирішувати катастрофічні проблеми водовідведення та каналізування
Круглий стіл щодо дотримання Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод» відбувся за участі заступника міського голови Ірини Чебелюк, директора КП «Луцькводоканал» Віктора Гуменюка, представників Підгайцівської та Боратинської територіальних громад
Розпочинаючи засідання, Ірина Чебелюк наголосила, що тема є вкрай важливою не лише для громади, а й країни в цілому, адже екологія є запорукою нашого майбутнього. «Законодавча база вступає в силу, і ми повинні бути готовими до того, як адаптовується законодавство. Луцька міська територіальна громада є ключовою у водопостачанні та водовідведенні, тому нам необхідно обговорити та врегулювати наявні проблеми. Децентралізація дала кожній громаді можливість розпоряджатися власними коштами, але ми повинні вести справи спільно задля їх вирішення», - сказала Ірина Чебелюк. Про це йдеться на сайті Луцької міськради.
Директор КП «Луцькводоканал» Віктор Гуменюк зазначив, що питання саме водопостачання не є проблемою, адже наразі є рішення, розвинені технології. Що ж стосується водовідведення - ситуація катастрофічна і задля її вирішення й прийнятий Закон. Він розповів, що «Луцькводоканал» має розгалужену систему стічної води, місто заповнене цією системою, також є комплекс очисних споруд, які приймають від 40 до 60 тис м3 на добу для переробки, утилізації, очищення. «Ми маємо комплексну систему збору, перекачування, транспортування, очищення стічних вод. Але є також суміжні громади, які користуються системою не розрахованою на таке навантаження», - сказав Віктор Гуменюк.
Ситуація, яка виникає через неочищені стоки, що потрапляють у величезних обсягах на очисні споруди, є загрозливою.
Ситуація, яка виникає через неочищені стоки, що потрапляють у величезних обсягах на очисні споруди, є загрозливою. Це створює непомірне навантаження на системи очищення, що призводить до зниження їх ефективності та може спричинити негативні наслідки для навколишнього середовища та здоров’я людей. Мережа є зношеною та потребує великої гідродинамічної очистки.
Віктор Гуменюк зазначив, що наразі Луцька міська рада не має планів водовідводів суміжних громад, тому всі розрахунки йдуть лише на місто Луцьк. Це проблема, яку необхідно вирішувати нагально.
Закон вступить у силу 7 серпня цього року. Він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи водовідведення, спрямовані на створення сприятливих умов життєдіяльності людини та зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Втілення цих засад в реальність полягає у поступовому розвитку наступних стратегічних напрямів:
- обов’язкове запровадження систем централізованого водовідведення в населених пунктах з популяційним еквівалентом більше 2000 та збільшення ступеню охоплення населення послугами водовідведення;
- розробка та запровадження систем та засобів відведення та очищення стічних вод в населених пунктах з популяційним еквівалентом меншим 2000;
- вдосконалення процесів очищення стічних вод з застосуванням сучасних технологій глибокого видалення біогенних елементів на існуючих очисних спорудах;
- запровадження технологій обробки та утилізації осаду на існуючих очисних спорудах;
- забезпечення при можливості повторного використання очищених стічних вод та осадів;
- забезпечення контролю за будівництвом септиків і вигрібних ям;
- упорядкування вивезення та приймання стічних вод асенізаційним транспортом;
- забезпечення ефективного контролю за скиданням суб’єктами господарювання стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій токсичних речовин до централізованих систем водовідведення;
- запровадження на підприємствах попереднього очищення стічних вод на локальних очисних спорудах;
- організація очищення дощових вод, які відводяться з забудованих територій при роздільній системі каналізування;
- забезпечення контролю для недопущення скидання домогосподарствами побутових стічних вод у дощову каналізацію.
Ірина Чебелюк наголосила, що проблема каналізування та водовідведення є глобальною, стоїть гостро і її потрібно вирішувати спільно. «Ми готові обговорювати, консультуватися, адже це питання сьогодення та майбутнього», - сказала вона.
Представники громад додали, що вони готові до діалогу, роботи й врегулювання економічних, технічних та бюрократичних питань задля блага громад.
