Мама віддала нирку синові і ледь сама не померла

Продовжила життя своїй кровинці на 9 місяців

20 років тому Станіслава, мама, віддала свою нирку синові. На жаль, її жертва дала нетривалий результат. Проте, як розповідає жінка, це були прекрасні та веселі 9 місяців життя сина.

«Після довготривалого лікування синові все ж ставало гірше. Якось він мені сказав, що вмиратиме. А я в це вірити не хотіла, була готова на все. Єдиним варіантом бачили пересадку нирки. Моя підійшла. Тоді мені було байдуже на себе, власне здоров’я. Я просто хотіла, щоб жила моя дитина», – розповідає Станіслава зі сльозами на очах.

Тоді такі операції робили тільки в Києві й вони були дуже дорогі. Але й це не зупинило маму, підтримував чоловік та добрі люди.

Єдиним варіантом вважали пересадку нирки. Моя підійшла. Тоді мені було байдуже на себе, власне здоров’я. Я просто хотіла, щоб жила моя дитина.

Як пригадує вона, операція пройшла успішно. Однак, очевидно, Бог вирішив усе ж забрати сина до себе.

«Знаєте, я по життю весела людина, і син Богдан з моєю ниркою також став таким. Напевно, частинка мене передалася йому. Він прожив щасливих 9 місяців. Але, мабуть, така була воля Божа, що він усе ж пішов. Йому було всього 29», – каже Станіслава.

Через 20 років поміч знадобилася вже неньці

Пересадка нирки синові відбулася 10 травня 1993 року. Станіслава знову лягла на операційний стіл 11 травня 2023 року. Проте тепер рятували вже її. На єдиній нирці в жінки виявили пухлину. Як розповів завідувач урологічного відділення Львівського онкологічного центру Юрій Дійчук, сталося це випадково, під час звичайного обстеження. Утворення було розміром до 8 сантиметрів, доволі велике. Як каже лікар, найгірше, що при раку нирок людина може роками нічого не відчувати, пухлина росте безсимптомно. І найчастіше їх виявляють випадково.

«У нас приблизно 8 тис. операцій на рік. Це завжди чиїсь долі, переживання, сімейні історії. Але тут ситуація, коли мати віддала свою нирку синові, а через багато років у тій її єдиній нирці, що залишилася, утворилася пухлина. Перед хірургами постало складне питання, бо забрати єдиний орган і приректи жінку на довічний гемодіаліз не хотілося. Єдиний вихід був зробити резекцію – забрати уражену частину нирки. На щастя, все вдалося. Так, ми робимо і складніші операції, цей випадок не унікальний. Але в День матері він особливо западає в душу», – коментує заступник головного лікаря центру Олег Дуда.

Станіславі залишили 60% органа та зберегли повноцінне життя. Як каже вона журналістам, почувається добре, головне для неї зараз – здоров’я.

«Син помер, чоловік помер, але я жива. Бо маю внука – копію мого сина, маю доньку та її дітей. І я рада жити, рада, що мені врятували життя. Мені є ще для кого бути в цьому світі», – каже пані Станіслава.

Катерина БЕНЮК, espreso.tv

Читайте також: «У колекції вишиванок волинської майстрині є сорочки, яким понад 120 років»