Діти мають повне право виплеснути свої емоції.
Мама 4-х дітей розповіла, як діяти, коли у дитини емоційний вибух
«Мам, ну чого він ридає? Я ж нічого страшного йому не зробив!» – старший син частенько не розуміє, чому його молодший брат впадає у розпач начебто через дурнички
Моє найменше дитя, коли не може справитися з важкими емоціями, впадає у тривалий плач. При цьому малий не дозволяє ні шкодувати його, ні погладжувати по спинці, ні навіть звертатися із заспокійливими словами. Я пристосувалася і в такі моменти не втручаюся у плин його страждання. Старшим дітям, у яких істерики проявлялися інакше і які вже й забули про ці моменти з минулого, невтямки, що навіть малий має право виявити усю гіркоту, яка переповнює душу. (У книгах різних авторів на цю тему теж побутує теза, що дитячі істерики – нормальне явище. Пишуть, не відстоюють себе тільки ті, чий дух зламаний.) Правда, є й нюанс, що істерики там, де – публіка, аудиторія, й тут уже добре мати в арсеналі запас інструментів для самозахисту. Адже емоційні вибухи у дітей, на жаль, не тривають рівно стільки, скільки готові витримати батьки.
Батьки не в силі вплинути на існування істерик, тому, якщо вони мудрі, просто дозволяють їм бути. Зате можна впливати на місце події.
У цій темі мені дуже імпонує не раз перечитана книга «Батьківство з любов’ю та логікою» американських педагога Джима Фея та психотерапевта Фостера Клайна. Обидва кажуть, що батьки не в силі вплинути на існування істерик, тому, якщо вони мудрі, просто дозволяють їм бути. Зате можна впливати на місце події. Тобто цілком нормально у такій ситуації захищати свою психіку й уточнювати в дитини, чи хоче вона поплакати або порепетувати у своїй кімнаті чи в іншій, бо, наприклад, на кухні мама цього не дозволяє. Звичайно, можна й самому виходити в інше приміщення; часто навіть сам рух батьків до дверей змушує дитину втихнути.
Головне – не втратити самовладання і не почати кричати самому з погрозами на кшталт «Втихни, бо зараз тобі справді буде через що істерити». Зауважу й очевидне: цей досвід годиться для дітей здорових, бо бувають випадки, коли без спеціаліста не обійтися.
Маєте свої відкриття, як комфортно спілкуватися з дітьми, – діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Читайте також: «Волинянка благає: «Допоможіть дізнатися про тата»
