Технологічні вулики заселили бджолами трьох порід: українська степова, карпатка, карніка.
В Україні відкрили першу в світі унікальну IT-пасіку
Вулики обладнані сонячними панелями та GPS
В Україні запустили унікальну експериментальну IT-пасіку.
Про це повідомляє zaxid. net.
На вуликах з поліпропілену встановили сонячні панелі і сенсори, ними можна керувати зі смартфона. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти на телефон бджоляра. Він може дистанційно перевірити температуру, вологість у вулику, вагу та кількість назбираного меду. Також такі вулики мають GPS-навігатор. Про це повідомили на сторінці проекту USAID «Економічна підтримка України».
Перші 10 експериментальних вуликів встановили на базі «Балтаси» у Васильківському районі Київської області. Над проектом AmoHive працювали фахівці з України та Польщі. Патент належить українцям.
«Ми спробували модернізувати процес – поєднати ІТ та бджільництво, щоб полегшити роботу бджоляреві, надати доступ до інформації про процеси, які відбуваються у самому вулику, вчасно реагувати на них. Зараз це експериментальні 10 вуликів, наш проект потребує багатьох спостережень, досліджень, тож будемо раді співпрацювати зі школярами, студентами та поширювати ідеї ІТ-бджільництва», – пояснила співавторка проекту Amohive Олександра Курдіна.
Технологічні вулики заселили бджолами трьох порід – українська степова, карпатка, карніка. Їх порівнюватимуть за медоносністю, динамікою весняного розвитку, ефективністю запилення, стійкістю під час зимування. Пасічники спостерігають, як поводяться бджоли і вчаться користуватися інноваційними вуликами. Показники, що можна регулювати дистинційно, впливають на захворюваність бджіл, а отже і на урожай.
Технологічні вулики заселили бджолами трьох порід – українська степова, карпатка, карніка. Їх порівнюватимуть за медоносністю, динамікою весняного розвитку, ефективністю запилення, стійкістю під час зимування. Пасічники спостерігають, як поводяться бджоли і вчаться користуватися інноваційними вуликами. Показники, що можна регулювати дистинційно, впливають на захворюваність бджіл, а отже і на урожай.
«Вже отримали цікаві результати з порівняння бджолиних родин, а один смарт-вулик вже поїхав як пілотний для всієї кочової пасіки, з метою отримання найбільш дорогого, корисного та ніжного українського акаційового меду. Крім цього, ми зможемо зіставити результати з української ІТ-пасіки з такою ж самою ІТ-пасікою у Польщі (бджоли типу Sklenar та Buckfast), та такою ж ІТ-пасікою у Канаді, і, можливо, у Німеччини», – прокоментував сайту Seeds співзасновник ІТ-пасіки Ігор Курдін.ІТ-пасіка має також освітню та наукову функцію. Викладачі та аспіранти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля готові долучитися до досліджень, запропонували ідеї для покращення.
«Використовувати бджіл можна у різних сферах. Наприклад, на техногенному об’єкті, щоб дізнатися, чи безпечно бути там людині. Такий розумний вулик можна поставити біля таких об’єктів, спостерігати за поведінкою бджіл, щоб ухвалити рішення безпечні для людини. До запропонованих датчиків можна додати інші, збирати більше інформації, яка важлива у певному місці», – зазначив декан факультету «Здоров’я людини», професор СНУ імені Даля Вадим Тарасов.
Як повідомив Seeds, автоматизовані IТ-вулики українсько-польських розробників AmoHive отримали визнання на European Bee Award. Їх встановлюють бджолярі у всьому світі. Але постійна пасіка, де проводитимуться навчання для дітей та школярів за новим напрямком – «Інформатика та бджільництво», з’явилася вперше в Україні.
Читайте також: «У Шацькій громаді встановили суму туристичного збору».
