Навіть через 60 років нічого не міняється.
З-під вогню обстрілів – у воду потопу
Клубок підходить до горла, коли дивлюся відео, де з широченного каламутного плеса виглядають верхівки хат і дерев, дрижать мокрі тварини і тиснуться до тих, хто зумів їх врятувати, де діти, що туляться на даху повністю затопленого будинку, чекають пляшку води, де вулицями, по яких кілька днів тому їздили машини, пливуть човни, щоб спасти чиєсь життя...
Як же болить та залита водою Херсонщина... Страшна рукотворна техногенна катастрофа, яку влаштували російські окупанти, підірвавши Каховську ГЕС, стала найжахливішою для України після Чорнобильської аварії. Мерзотники захотіли повторити великий потоп, щоб змити брудний слід своєї недолугої окупації і стримати контрнаступ. Людей, яких не зуміли зламати вогнем війни, вирішили... пустити під воду.
Сім’ю з двома дітьми, якій дроном передавали воду на дачному масиві біля Олешок, вдалося врятувати. Мама розповідає, так стрімко заливало їхній дім, що часу збирати речі не було. Ще б пак – за добу вода піднялася на 5 метрів. Радіємо за кожного, хто встиг виїхати або кого евакуювали.
А хто залишився в тих хатах? Страшна смерть забрала поки що невідому кількість людей. Старих, немічних, самотніх... Вони просто сиділи чи лежали в своєму домі і з підйомом сантиметр за сантиметром рівня води розуміли, що залишилося зробити лише кілька останніх подихів. Там будуть імена дітей і молодих, хто не втримався на якомусь даху, не вмів плавати… Пам’ятаєте щемну сцену з «Титаніка», де мати вкладає дітей спати на тонучому кораблі, бо розуміє, що для них буде найлегше, коли загинуть, не бачачи, як лайнер піде на дно. Тут же все відбувалося на очах...
Рятувальники і волонтери виловлюють на човни тварин, які вижили. А скільки їх навіки змила нищівна хвиля. У людей, які тяжкою працею нажили господарство, у хлівах же були корови, коні, свині, птиця… У когось біля хати сидів на ланцюгу пес... Пішов під воду цілий зоопарк...
Той потік вимиє всі кладовища, сміттєзвалища, вигрібні ями. У спеку розмножиться стільки інфекцій. Невже на плечі українців ляже ще й холера?..
…І люди не мають надії, що колись повернуться до своїх будинків, бо вода зруйнувала все. Навіть якщо дім і вцілів, то після потопу там не залишиться нічого, придатного для використання.
А в ООН святкують день російської мови. Червоний Хрест не спішить на порятунок. Стихія вирує, тим часом міжнародні організації, звісно ж, стурбовані. Напевно. І чомусь не квапляться з гуманітарними місіями. Та картина, написана 1962 року американським художником Гаррі Андерсоном (1906 –1996), під назвою «Ісус стукає у вікна ООН», що облетіла мережу, як ніколи актуальна.
Українці ж донатять, негайно збирають допомогу. Речі, човни, продукти. Мчать рятувати тих, кого ще можна спасти.
...Вистоїмо, чорт би вас, рашистів, узяв!
Читайте також: «Щоб рускаязичниє «батюшки» зустрічали «асвабадітєлєй» із хлібом-сіллю...»
