Налаштовуватися до нового способу життя важливо.
Така таємнича школа: колонка мами 4-х дітей
– Мам, а там в школі мене будуть класти спати? – Та ні, не хвилюйся. – А в мене там будуть друзі? А телефон можна буде взяти?
У шість років знань про світ ще недостатньо, аби могти заспокоїти себе самому. З того, як час від часу син береться уточнювати певні моменти шкільного життя, розумію, що його тривожить невідоме. Я позираю на нього й намагаюся спрогнозувати, як йому вестиметься у школі; чи вмітиме він дружити або чи зможе відстояти себе, якщо хтось буде надто агресивним, чи полюбить першу вчительку... Пам’ятаю своє: як непокоїлася у перші дні, заходячи в школу (якось так сталося, що другого вересня заблудилася в покручених коридорах і добиралася до свого кабінету увесь перший урок). Пригадую, як тривожилася, коли наша вчителька хмурилася через когось з учнів. Оте несамовите калатання серця в дитинстві з дріб’язкового приводу сьогодні наштовхує на думку: «Що я можу зробити, щоб моя дитина почувалася впевненіше у будівлі, яку має відвідувати добрий десяток років?». Принаймні це той момент, на який можна впливати. Бо ж мій син у нашій родині буде першим, хто стане першокласником у час війни. (У списку предметів, які потрібно наладнати на 1 вересня, окрім ранця, є і тривожний рюкзачок).
Бо ж мій син у нашій родині буде першим, хто стане першокласником у час війни. (У списку предметів, які потрібно наладнати на 1 вересня, окрім ранця, є і тривожний рюкзачок).
Щоб хоч трохи пом’якшити новий етап життя, ми з сином скористалися пропозицією нашої вчительки – прийти познайомитися. (Це рекомендують, до речі, й психологи). Похід у школу й огляд класу, який має стати рідним, на щастя, вдався: моє дитя посиділо за партою, порозмовляло зі своєю вчителькою, під її керівництвом почитало й пописало по дошці. А на завершення добра і мудра вчителька ще й пригостила майбутнього учня цукерками… Думаю, якщо у вересні його викличуть до дошки, то хвилюватися малий точно буде менше, бо вже там побував.
Окрім того, за порадою вчительки, влітку маємо ще грати в гру з умовною назвою «Пошукай у портфелі». Дітям буде легше, якщо вони добре орієнтуватимуться у своїх речах (без проблем знаходитимуть і складатимуть назад щоденник, ручку, книгу) та могтимуть швидко збиратися в укриття, коли, приміром, почнеться тривога.
Маєте свої відкриття, як підтримувати дітей, – діліться. Нашіадреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Читайте також: «Мама каже, що народила серцем: сім’я з Волині прийняла майже два десятки дітей»
