Журналістка американського радіо Аманда Ліхтенштейн (ліворуч) з українками Валентиною з Донеччини й Тетяною Герасимовою з Дніпропетровщини (на візках) та волонтеркою данського Червоного Хреста Софією Роде Корс.
Goodbye, Амандо! Зустрінемося на Волині в переможній Україні: у Данії журналісти зустрілися з біженцями
Про що ми в Копенгагені розмовляли з американською журналісткою Амандою Ліхтенштейн
Аманда родом із Чикаго, а в Данію вона приїхала, щоб поспілкуватися з українцями, яких війна позбавила домівок і змусила залишити в Україні рідних людей.
Ми познайомилися з нею в комуні Відовре. Відрекомендувалися, по-дружньому обнялися. Вона приязно розповіла про свою працю в ефірі американського радіо й із журналістською цікавістю розпитувала про нашу газету «Волинь». Ми чули й бачили одна одну вперше, та здавалося, що знаємося давно і вже вкотре переконуємося: сила нашої журналістської спільноти в доброзичливості, в правді, в можливості знайти правильні слова, інтонацію, жести, щоб розповісти всьому світові сьогодні найперше про те, як болить війна, і про те, хто є хто в ній.
…Аманда дивилася повними сліз очима на українку Валентину, якій неподалік Бахмута осколок снаряда відірвав стопу, на молоду сім’ю з Кривого Рогу, хата якої від влучання ракети розсипалася на друзки, на багатьох інших біженців, сльози яких віддзеркалювали пережиті жахіття, й просила їх розповідати свої історії на диктофон (переклад допомогла здійснити Тетяна Герасимова з Кам’янського, що на Дніпропетровщині). Тим часом Амандині колеги з Бостона записували подібні оповіді в Румунії, Німеччині, Польщі й багатьох інших країнах, які дали прихисток мільйонам наших співвітчизників. Кілька україномовних кореспондентів працюють в Україні.
Наші земляки, які, рятуючись від війни, опинилися в Данії, дякували цій країні за турботу про них. Багато добрих слів адресували тамтешньому Товариству Червоного Хреста.
Потому Аманда охоче погодилася на інтерв’ю для газети «Волинь» і найперше розповіла про завдання своєї команди, яка має впливову присутність у світовому ефірі.
– Тепер світ захоплюється потужною внутрішньою силою, духовним стержнем українців, – веде далі Аманда.
– Наша місія – переконати якнайбільше держав допомагати Україні. Ця допомога повинна надходити зброєю і всім, що необхідно, – аж до переможного закінчення війни. Ми закликаємо бути з Україною політиків і простих людей. Вся Америка вірить у Перемогу над росією, – каже вона й додає з гордістю за свою країну: – Абсолютно вся!
Запитую про те, якими американці бачать українців у цій війні.
Зі свого багаторічного міжнародного досвіду, з постійних журналістських відряджень, американка знає: Україна вже давно здобула імідж країни працьовитих і добрих людей.
– Тепер світ захоплюється потужною внутрішньою силою, духовним стержнем українців, – веде далі Аманда. – Цією силою і вірою ваша держава перемагає дуже великого страшного ворога й цим дивує світ. У моїй країні ніхто не сумнівається в Перемозі України.
Ми говорили про ЗСУ, волонтерів і Героїв, які ніколи не повернуться з війни… Брали одна в одної інтерв’ю щиро по-жіночому й чесно по-журналістськи, а відтак обмінялися телефонами, електронними адресами й побажаннями найпотрібнішого для всіх – миру.
«Goodbye» і «До побачення» сказали одночасно й запросили одна одну в гості, щоб зробити гарні репортажі з наших країн, бо вони того варті! Як і справжня журналістська дружба.
Читайте також: Громада, з якої починається Україна: у цій локації Волині нема старост, зате будуть безкоштовні обіди в школах.
