Жінки були потрібні йому, як повітря: усе про коханих Пабло Пікассо
Ні в одного з великих художників не було стільки романів і коханих, скільки у знаменитого іспанського та французького художника Пабло Пікассо (1881–1973). Одного разу він сказав: «На жаль, а може, й на щастя, я дивлюся на речі через призму любові». Жінки були потрібні йому, як повітря, вони підтримували вогонь його таланту. А потім, як поліна, самі згорали до жаринок, стаючи жертвами генія
Першою в ряду його муз стала Фернанда Олів’є (їй було 18, йому – 23). Молода жінка з дуже пишною фігурою надихнула його на створення образу жінки-гітари. Та Пабло, власне, ніколи і не ставився до жінок як до живих істот.
Фернанда стала музою його «рожевого періоду», але ненадовго – незабаром він вважав її занадто нудною, тож і зовнішність набридла. Фернанду змінила Єва Гуель, наречена польського художника Маркуссіса, повна протилежність своїй попередниці – тонка, тендітна. Пікассо багато малював її, милувався мініатюрністю, на якій раз у раз наголошував. Картина «Жінка, що сидить у кріслі» – Єва Гуель, але якою ж маленькою вона здається у ньому!
«З росіянками не жартують, з ними одружуються!»
У 1917 році Сергій Дягілєв вражав Старий світ своїми театральними «Російськими сезонами». Він запросив Пікассо оформити балет «Парад». Тоді ж художник і познайомився з українською балериною, яка народилася в Ніжині, артисткою «Руского балєта» Ольгою Хохловою. І захопився настільки пристрасно, що Дягілєв навіть вважав своїм обов’язком попередити: «Будь обережний, вона росіянка, а з росіянками не жартують, з ними одружуються!». Пікассо прийняв правила гри і женився. У цьому було стільки нового для жадібного до відчуттів художника – одружуватися, та ще й з російською балериною, дочкою царського генерала! Вінчався з нею за православним звичаєм. Це весілля відвідало чимало знаменитостей: Сергій Дягілєв, Гійом Аполлінер, Анрі Матісс, Жан Кокто… Ставши прекрасною моделлю і музою для Пікассо, Ольга Хохлова так і не змогла бути йому хорошою дружиною. Шлюб Ольги і Пабло не врятувало навіть народження сина Поля. Формально вона залишалася дружиною Пікассо аж до своєї смерті в 1955 році. До останніх днів жінка атакувала його листами з докорами, що він її кинув. Жодної відповіді Ольга не дочекалася. Не дочекалася від чоловіка і останнього «прощай» – Пікассо закінчував картину «Алжирські жінки» і на похорон не приїхав...
«Жодна жінка не залишає таких чоловіків, як я!»
Художнику було вже 50, коли дощового дня він побачив сімнадцятирічну красуню Марі-Терез Вальтер, що вибігала з метро. Вона сподобалася йому своєю свіжістю, юністю. Пабло відразу запросив дівчину попрацювати в нього моделлю, а вже через три дні вона стала його коханкою. Дивно, але їхній зв'язок, в основі якого лежала тільки пристрасть, протримався майже десять років.
Марі-Терез Вальтер була моделлю для написання картини Le Rêv. У 2006-му власник казино Steve Wynn погодився продати полотно за 139 мільйонів доларів, але через необережність продавив шедевр ліктем до того, як угода була завершена. Одне слово, не пощастило!
Якщо я живу з юною, це допомагає і мені залишатися юним...» – любив повторювати Пікассо.
Пікассо все частіше малював якусь дівчину, володарку витончених рук із довгими пальцями і нігтями, фарбованими яскраво-червоним лаком. Її звали Дора Маар. Вони познайомилися в одному з кафе. Художник замилувався її руками. Дора розважалася тим, що, поклавши долоню на стіл, швидко втикали ніж між розчепіреними пальцями. Кілька разів вона зачіпала шкіру, але, здавалося, не помічала крові і не відчувала болю. Потім вона натягла на руки рукавички... Пікассо зберігав їх у себе до самої смерті. Дора виявилася професійним фотографом. Розумна, передових поглядів дівчина, вона мала тільки один недолік – була вкрай нервовою. Ледь що – вибухала слізьми. «Я ніколи не міг написати її усміхненою,– згадував метр, – для мене вона завжди була жінкою, що плаче». Художник вважав, що сльози роблять обличчя Дори виразнішим. Коли у неї померла мати і вона прийшла до художника за підтримкою, він негайно примусив її позувати. Після війни Пікассо подарував Дорі будиночок на півдні Франції. Жінка не здогадалася, що цей презент – прощальний. Однак пожити в новому будинку їй так і не довелося – після розставання з коханим вона на довгі роки стала пацієнткою лікарні для душевнохворих.
«Якщо я живу з юною, це допомагає і мені залишатися юним...» – любив повторювати Пікассо. Чергова його подруга була молодша за нього вже на 40 років. І стала єдиною жінкою, яка кинула його сама. Франсуаза Жило відрізнялася від колишніх коханок Пікассо ще й тим, що їхні стосунки розвивалися повільно і тягуче, без натиску, притаманного генію. Пікассо не тільки не вмів бути вірним – він обожнював завдавати болю коханим. Бажаючи подивитися, як зміниться Франсуаза після народження дитини, Пабло буквально примусив її до цього. Спочатку народився син Клод, потім дочка Палома. Але... Змінившись, Франсуаза не сподобалася художнику. Він став писати її, навмисно підкреслюючи фізичні вади. Цього Франсуаза стерпіти вже не могла і, забравши дітей, пішла від Пікассо. Той був у шоці: «Жодна жінка не залишає таких чоловіків, як я!».
Йому постійно була потрібна «свіжа кров»
І він її знайшов – жінку, яка піднесла його на п’єдестал, зробила з нього кумира, називала «мій пан» і цілувала руки. Різниця у віці цього разу сягала 45 років. Йому – 72, їй – 27... Її звали Жаклін Рок, і їй судилося стати другою й останньою дружиною Пабло Пікассо, останньою музою. Весілля зіграли в березні 1961 року, й воно відрізнялося скромністю: пили тільки воду, їли суп і курку, що залишилася з учорашнього дня. Зрозуміло, Пабло і писав Жаклін, і ліпив. Як і всіх своїх жінок, цю, останню, він намагався відобразити у якомога більшій кількості творів мистецтва. Може, розуміючи, що йому недовго залишилося творити. Пікассо не стало
8 квітня 1973-го. Він помер, маючи 91 рік, залишивши після себе більше 50 000 картин, малюнків, гравюр, скульптур, творів кераміки.
...20 жовтня 1977-го в середземноморському містечку Жуан-ле-Пен у гаражі власного будинку повісилася Марі-Терез Вальтер. Її дочка Майя загинула в автокатастрофі незабаром після смерті матері.
15 жовтня 1986 року о третій годині ранку застрелилася в своєму ліжку вдова Пікассо Жаклін. Це сталося напередодні відкриття виставки художника в Мадриді.
Ольга Хохлова померла в 1953-му. За рік до смерті вона випадково зустрілася з Пікассо рано-вранці на пляжі в Ніцці. Він не помітив її, а вона провела його поглядом і не кинулася услід.
Дора Маар так і не виринула з виру божевілля.
Фернанда закінчила свої дні в бідності. Після похорону в її квартирі виявили скриньку для коштовностей, у якій їй вже давно не було чого зберігати. Там лежало лише дзеркальце у формі серця.
Джерело: 100v.com.ua
Читайте також: Історія Ромео і Джульєтти, які живуть на Волині.