Спільні справи зміцнюють родинні зв’язки.
«Щоб брат був за брата»: колонка мами 4-х дітей
– Мам, а я піду зараз силовими вправами займатися. Із братом. Він мене запросив! Тепер я буду з ним їх робити! Побачиш, як я молотка однією рукою багато разів підіймаю! – моє 6-літнє хлопченя аж сяє з того, що старший брат запропонував йому разом виконувати «чоловічу» справу
З плином років починаєш розуміти, як важливо, щоб діти в сім’ї гарно взаємодіяли не тільки з мамою й татом, а й поміж собою. Відому притчу про кружку холодної води для батьків як символ підтримки колись, на старості літ, можна розширити: так добре, якщо брат може покластися на брата чи сестру, коли всі дорослі. Навколо себе спостерігаю, як по-різному буває у сім’ях, де діти повиростали й збудували своє життя: деякі одне одного й знати не хочуть, а інші тримаються разом навіть попри відстань. Чи можна обрати ліпший варіант для своїх?
Останнім часом часто користуюся таким методом: обов’язково передаю схвальні відгуки однієї дитини про іншу тому, хто заслужив доброї оцінки. Зазвичай діти нечасто кажуть щось позитивне одне про одного (і мої не виняток); з огляду на вікові особливості більше діляться емоціями про себе й своє оточення зовні дому, тому кожен відгук-нюансик братів та сестер на вагу золота. Передавати добрі слова для мами – це робити інвестицію і в майбутнє, і в теперішнє: не раз помічала, що після компліментів діти починали спілкуватися м’якше й доброзичливіше.
Інший метод – організація спільної справи. Піти разом по хліб, поскладати книжки, розподілити обов’язки під час прибирання, повісити прання – усе це навчає молодших і старших домовлятися й співпрацювати. Звичайно, без маніпуляцій старших щодо молодших не обходиться, але така школа життя.
Те, з чим ми ще боремося, – ябедничання. Десь воно грає й позитивну роль: допомагає випустити пар не на винуватця, а мамі. І це працює, якщо один «докладає» про провини іншого наодинці. Якщо це відбувається за одним столом, то залишається тримати напоготові, умовно кажучи, відро з водою, щоб могти швидко загасити пожежу. Вряди-годи ми з дітьми проговорюємо, як то добре намагатися з’ясовувати непорозуміння між собою, не нести їх за межі свого кола, однак не завжди в молодшого виходить щось довести старшому та й навпаки. Залишається сподіватися, що спільне обговорення, як вода камінь, таки корегує небажану поведінку сьогодні, щоб не мати такого ж конфлікту завтра.
Якщо маєте свої історії про і для дітей – запрошую до спілкування. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Читайте також: Така таємнича школа: колонка мами 4-х дітей.
