Захисник згадує, що запитав себе тоді: «Я справді вижив після такого?».
Боєць із Львівщини дві години стікав кров’ю і вдавав із себе мертвого, аби вороги не добили
Кожен день війни має страшну ціну. Наші незламні Герої, виборюючи майбутнє України, жертвують своїм життям і здоров’ям. Історії тих, кому попри жахливі поранення вдалося вижити, вражають
Петрові – 28, він із міста Яворів, що на Львівщині. Професійний військовий, закінчив Національну академію сухопутних військ у Львові. Одразу, щойно почалося повномасштабне вторгнення, бригаду Петра перекинули на Донецький напрямок. Їм випало взяти участь у боях за Волноваху та долучитися до оборони Маріуполя.
Рівно через рік від початку війни, 24 лютого 2023-го, Петро був поранений у Вугледарі. Тоді він ще з трьома захисниками поверталися пікапом з бойового завдання. Автівку помітили окупанти та почали артилерійський обстріл. Щоб врятувати себе і хлопців,
Петро ухвалив рішення викрутити кермо і злетіти в кювет. Пікап перекинувся. Згодом прилетів ворожий дрон, аби розвідати, чи є хто живий і чи треба «добивати».
Петро лежав у калюжі власної крові, терпів шалений біль. Він зумів передати по рації заклик про допомогу. А далі молився. З чотирьох бійців, що були в машині, він постраждав найбільше.
Побратими, які згодом приїхали, доправили Петра до найближчої лікарні – в Покровськ. Захисник згадує, що запитав себе тоді: «Я справді вижив після такого?». Йому діагностували черепно-мозкову травму з деформацією черепа, стабілізували стан та перевезли до Дніпра. А вже згодом звідти відправили до Центру «НЕЗЛАМНІ» у Львові на реконструкцію обличчя.
У медзакладі щелепно-лицеві хірурги обстежили Петра та провели комп’ютерну томографію. Дослідження показало неправильне положення очного яблука із втратою кісткової пластинки, яка тримає око, а також часткову відсутність трьох кісток: виличної, скроневої і лобової.
На основі КТ спеціалісти склали віртуальний план реконструкції втрачених кісток зі спеціальної біосумісної пластмаси, для ока виготовили титановий протез. Потому призначили день операції.
Її хірурги розпочали з виличної кістки, яка неправильно зрослася. Вони розпиляли кістку і поставили в потрібне положення, зафіксувавши індивідуальною пластиною. Далі зробили реконструкцію очного яблука. За допомогою титанового протеза медики підняли та зафіксували око. А насамкінець реконструювали лобну кістку.
Попереду у Петра реабілітація. Він мріє якнайшвидше повернутися до своєї бригади та долучитися до звільнення нашої землі від окупантів.
За матеріалами Першого медичного об’єднання Львова.
Оксана СКРИПАЛЬ.
Читайте також: Герой, який втратив ногу на передовій: «Перша думка: а що я мамі скажу?» (Відео).
