Що робити, коли розбився ртутний термометр

1. Насамперед із кімнати потрібно вивести людей. При цьому варто пам’ятати, що ртуть прилипає до поверхонь і може бути легко рознесена підошвами на інші ділянки.

2. Речовина починає випаровуватися при температурі +20 градусів — отже, відчинені вікна зменшать концентрацію випарів ртуті й охолодять помешкання. Проте не можна робити протяг, адже так ртуть пошириться кімнатою і її буде складніше збирати.

3. Варто щільно зачинити всі двері, аби ніхто не заважав прибирати й не наражався зайвий раз на небезпеку.

4. Треба захистити органи дихання, для цього можна взяти хоча б вологу марлеву пов’язку.

5. Надіти гумові, нітрилові або латексні рукавички (речовина не повинна контактувати з оголеними ділянками шкіри).

6. Підготувати скляну банку з кришкою. Її потрібно наповнити спеціальним розчином: 2 г перманганату калію (марганець) на 1 літр води (щоб ртуть не випаровувалася). Банку слід тримати якнайдалі від нагрівальних приладів.

7. Зібрати уламки термометра. Їх необхідно загорнути у паперовий рушник або серветку та покласти у герметичний пакет (найкраще — зіп-пакет із застібкою).

8. Обережно зібрати ртуть. Перед початком процедури необхідно уважно оглянути все приміщення та місце, де розбився термометр.

Дрібні кульки ртуті треба зібрати докупи скребком або шматком картону (цупкого паперу). При цьому рухи мають бути повільними, спокійними, інакше ртуть розлетиться на ще дрібніші шматочки.

Великі кульки варто зібрати піпеткою та помістити в банку з розчином. Якщо піпетки під рукою немає, можна також скористатися папером.

Якщо у шпаринках залишилися невеликі шматочки ртуті, скористайтеся кремом для гоління та щіткою, щоби дістати їх. Можна також спробувати скотч (відклеювати його від поверхні потрібно повільно, аби дрібне скло чи ртуть встигли зачепитися).

Після прибирання все, що мало прямий контакт із ртуттю, необхідно утилізувати (в банку з розчином, або ж у герметичний пакет). Банку щільно закрити кришкою.

Якщо ви ненароком наступили на ртуть, підошви взуття необхідно вичистити й промити міцним, майже чорним розчином марганцю.

Забруднені місця необхідно обробити концентрованим розчином марганцю (приблизно 20 г на 10 л води) або хлорного вапна (це окислить ртуть). Якщо ні того, ні іншого не знайшлося, можна приготувати гарячий мильно-содовий розчин (400 г мила і 500 г кальцинованої соди на 10 л води).

Приміщення після обробки потрібно зачинити так, щоб не було сполучення з іншими кімнатами. Впродовж трьох діб його варто провітрювати. Найкраще утримувати в приміщенні, за можливості, температуру не вище 18—20°С.

Якщо у квартирі розбився ртутний термометр, фахівці радять також пити побільше сечогінної рідини — чай, каву, соки — адже ртутні утворення виводяться з організму через нирки.

Категорично не можна:

•  викидати його залишки у сміттєпровід;
• підмітати ртуть віником (жорсткі лозини тільки подрібнять отруйні кульки в ртутний пил);
• збирати ртуть за допомогою пилососа;
•  створювати протяг до того, як уся ртуть зібрана (інакше блискучі кульки розлетяться по всій кімнаті);
•  спускати ртуть у каналізацію (вона має властивість осідати в каналізаційних трубах);
•  прати одяг і взуття, які контактували з ртуттю, в пральній машині (за можливості його взагалі краще викинути).

До кого звертатись, аби утилізувати ртуть із термометра

Утилізувати залишки розбитого ртутного термометра мають право лише спеціалісти.
Для цього необхідно звернутись до поліції або ДСНС (телефон 101 або 112).
Крім того, можна скористатись інтернетом й обрати одну із багатьох приватних ліцензованих компаній, що займаються саме збором та утилізацією ртуті.

За матеріалами rbc.ua.

Читайте також:

= «Влучила блискавка: вчора вогонь наробив збитків на Волині»;

= «Кришки для консервації: переваги і недоліки»;

= «На Волині дружина знайшла в петлі чоловіка».