Мав одружувати молодшу дочку: на Волині провели в останню дорогу ще одного загиблого Героя

Учора коридором шани навколішки зустрічали земляка - сержанта Володимира Ростиславовича Кусого зі Щурина Доросинівської громади. 

Попрощатися прийшли рідні, бойові побратими, друзі та жителі громади, пише газета «Наш край».

На подвір'ї рідної домівки молитовно прощалися своїм чином з Володимиром Євангельські християни баптисти.

У храмі Архістратига Михайла ПЦУ села Щурин заупокійну панахиду за загиблим 54-річним Героєм провели благочинний Різдво-Богородичної округи Рожищенського деканату митрофорний протоієрей Василь Шняк, настоятель місцевого храму Андрій Миронюк та інші священники благочиння.

Прощалися з загиблим зі сльозами на очах, скорботою та болем від непоправної втрати, з квітами. Він боровся, як герой та помер, як герой.

«Смерть Володимира – нестерпний біль для родини, яка готувалася до весілля його наймолодшої дочки. Спогад про чоловіка як гарного майстра по дереву залишиться у пам’яті ще й тому, що про нього нагадуватимуть речі, зроблені його руками, які є в багатьох оселях щуринців, громадських спорудах, храмі. Похоронили Героя з військовими почестями на сільському кладовищі поряд з батьками та братом.

У Героя залишилася дружина Олена, діти Марійка та Іванна, син Тарас з сім'ями, донька Катерина, сестра Люба», - йдеться у повідомленнію

Герої не вмирають!

Вічна пам'ять і вічна слава!

Читайте також: Троє волинян стали Героями України посмертно: «Бийся за двох, якщо я загину!».