Уже 24 лютого 2022-го волинянин вирушив додому з німецьких заробітків, щоб навіки стати Героєм...

Морському піхотинцю із Каменя-Каширського, бійцю Сил спеціальних операцій ЗСУ Романові Букалу присвоєно звання Героя України. Посмертно… Це найвища державна нагорода, якої громадян удостоюють за здійснення визначного геройського вчинку із врученням ордена «Золота Зірка».

Відповідний Указ Президента України оприлюднено якраз у 500-й день повномасштабної війни. Таким чином глава держави відреагував на електронну петицію, оприлюднену 16 січня на сайті очільника держави Віктором

Ісюком. Документ набрав понад 25 тисяч необхідних голосів. Тож Володимир Зеленський розглянув його та видав Указ «Про присвоєння Романові Букалу звання «Герой України».

Як інформує газета «Полісся», Роман Сергійович Букало – єдиний син у сім’ї, пов’язав своє життя із військовою справою, підписавши відповідний контракт ще в 2013 році. Прагнув стати висококваліфікованим бійцем. А через пів року, з 2014-го, 19-літній юнак уже воював на Сході України в складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обороняв Луганський аеропорт, брав участь у запеклих боях у районі Станиці Луганської тощо. Героїчно самотужки рятував й витягав «загублених» побратимів із оточеного й ущент зруйнованого ворогом аеропорту. Смерть неодноразово підкрадалась до нього дуже близько: то влучання снаряда в кількох метрах від нього, то потрапляння його групи у пастку противника під жорстоку вогневу атаку. Дивом врятувався від загибелі, коли вагнерівці 14 червня 2014 року збили поблизу Луганська Іл-76 із українськими десантниками.

 У віці 19 років Роман Букало у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади обороняв Луганський аеропорт, брав участь у запеклих боях у районі Станиці Луганської...

Тоді трагічно загинуло 49 осіб. Камінькаширець в останні хвилини перед вильотом пересів в інший літак.

По закінченні контракту, у 2017-му, хлопець залишає фронт, повертається до мирного життя. Однак, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, уже 24 лютого 2022-го вирушив додому з Німеччини, де на той час перебував.

А за декілька днів у складі добровольчого українського корпусу «Правий сектор» обороняв Київ, потім охороняв аеропорт у Жулянах. Далі успішно пройшов відбір і підготовку до лав 73-го морського центру Сил спеціальних операцій ЗСУ – підрозділу найвмотивованіших та найдосвідченіших військових. Його життя обірвалося торік 17 грудня під час виконання завдання із визволення острова Великий Потьомкінський на Херсонщині. За декілька днів йому виповнилося б 28 років…

Лише 12 січня 2023-го Роман Букало знайшов вічний спочинок на рідній землі. У нього залишилися бабуся, батьки і кохана.

Вічна слава Герою!

Іванна ГАЙДУЧИК.

У боях за Україну полягли мужні сини Волині

Сергій КОСЬКО – боєць із села Череваха, що на Маневиччині;
 Дмитро ШВЕЦЬ – боєць із села Олешковичі, що на Рожищенщині;
Антон КРИЛОВ – боєць із міста Нововолинська;
Віталій МАТВІЙЧУК – боєць із міста Рожище;
Олександр МИХАЛЬЧУК – боєць із села Борочиче, що на Горохівщині;
Михайло МІТУРА – боєць із села Ржищів, що на Горохівщині;
Олександр РИЗВАНЮК – боєць із села Вербка Ковельського району;
Тарас САВЧУК – боєць із міста Володимира;
Ігор ТАРАСЮК – боєць із міста Ківерці;
Сергій ДЕЙНЕКО – боєць із міста Каменя-Каширського;
Віталій КУЛАКОВ – боєць із села Романів Луцького району;
Леонід РОМАНЕЦЬ – боєць із села Кукли, що на Маневиччині;
Богдан МУЦ – боєць із села Клітицьк Камінь-Каширського району;
Валерій ШИНДИРУК – боєць із села Раймісто, що на Рожищенщині;
Сергій ТКАЧУК – боєць із селища Маневичі;
Віктор ДЕМЧУР – боєць із міста Луцька;
Ярослав ФЕДОРЕЦЬ – боєць із села Гаразджа (уродженець Воротнева) Луцького району;
Олександр ЛУЧКО – боєць із села Лаврів Луцького району;
Омар КУЗЬМУК – боєць із селища Іваничі;
Василь КОВАЛЬ – боєць із села Добре Камінь-Каширського району.

Читайте також: «Понад 200 чоловіків із Дубівської громади на Волині боронять Україну на передовій».