Донька потерпілої вимагала від лікарні та медиків, які оперували матір, 20 000 євро відшкодування моральних збитків.
«А ви знаєте, що під час операції у вас вкрали... ліву нирку?»
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс вирок на користь українки Людмили Майбороди, якій під час хірургічного втручання у Львівській обласній лікарні видалили здоровий орган і навіть не повідомили про це у процесі виписки. Лише через два місяці після операції жінка дізналася з анонімного телефонного дзвінка, що її ліву нирку... «вкрали»
Європейський суд з прав людини виніс вирок у справі «Майборода проти України», в якій ідеться про пацієнтку, якій львівські лікарі видалили здорову нирку під час операції.
Згідно з матеріалами справи, 7 березня 2000 року лікарі Львівської обласної клінічної лікарні видалили пацієнтці – гідрологу з міста Свалява Закарпатської області Людмилі Майбороді – ліву надниркову залозу.
Наступного дня після цього консиліум лікарів встановив, що у пацієнтки, ймовірно, розвинулася післяопераційна внутрішня кровотеча, і запропонували їй провести термінове хірургічне втручання з метою її усунення.
У ході другої операції Майбороді видалили ліву нирку, яка згідно із попереднім діагнозом була... здоровою. Пацієнтці також рекомендували з’явитися на повторний прийом до лікарні у вересні 2000 року.
Проте у травні того року заявниця отримала анонімний телефонний дзвінок, під час якого їй повідомили, що її ліву нирку «вкрали». За словами жінки, після цього дзвінка вона зробила кілька безуспішних спроб потрапити на прийом до лікарів для з’ясування обставин. Коли ж про скандал дізнались журналісти, то хірург, який оперував Людмилу, надіслав їй листа з вибаченнями за те, що приховав інформацію про видалення нирки. Лікар пояснив, що це було необхідно для порятунку її життя та що планував повідомити їй про нефректомію на наступному прийомі у вересні…
Слідчі, спираючись, зокрема, на висновки комісії медичних експертів, дійшли висновку, що нирка була видалена заради порятунку життя пацієнтки і знищена, а не продана для трансплантації.
Обурена Людмила Майборода звернулася до омбудсмена зі скаргою. Вона була скерована до прокуратури, і в листопаді 2000 року прокурор Личаківського району Львова призначив розслідування, було порушено кримінальну справу проти лікаря у зв’язку з підозрою у зловживанні службовим становищем та підробці офіційного документа. Проте згодом слідчі, спираючись, зокрема, на висновки комісії медичних експертів, дійшли висновку, що нирка була видалена заради порятунку життя пацієнтки і знищена, а не продана для трансплантації. Людмила Майборода не оскаржила це рішення.
Але у вересні 2002 року жінка подала цивільний позов проти лікарні та медиків, які її прооперували. 29 грудня 2005 року Свалявський районний суд присудив заявниці 50 000 гривень компенсації моральної шкоди. Суд встановив, що лікар не виконав своїх обов’язків, оскільки не повідомив у післяопераційний період ні пацієнтку, ні її родичів про те, що їй видалили нирку. Решта вимог Людмили Майбороди суди вищих інстанцій відхилили. Тож у пошуках правди жінка звернулась до Європейського суду з прав людини. Але 2016 року, коли ця справа перебувала на розгляді, Людмила Майборода померла. Її дочка повідомила суд про своє бажання підтримати заяву матері.
І суд ЄСПЛ одноголосно постановив, що мало місце порушення статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини в частині незабезпечення права Майбороди на інформовану згоду. Згідно з рішенням суду, органи влади не перевірили, чи була можливість отримати згоду на видалення нирки від пані Майбороди до операції або від її родичів під час операції, і що держава не створила належної нормативно-правової бази для захисту права пані Майбороди на інформовану згоду.
Дочка покійної вимагала від лікарні та медиків, які оперували матір, 20 000 євро відшкодування моральних збитків. Суд відхилив цю суму і постановив, що Україна має сплатити 4500 євро з вирахуванням податків доньці заявниці Мирославі Майбороді.
