«Чому в тебе сердиті брови?»
З такою зачіскою ти схожа на сердиту маму, і брови якісь сердиті, – син вдивляється в мене, сумнівається в щойно сказаному й чекає моєї реакції.Ти помилився, я просто зосереджена на своїй роботі, – пояснюю малому
Нещодавно прочитала про одне дослідження щодо розвитку немовлят. У ньому йшлося про те, як психологи вивчали, чому одні малюки починають розмовляти швидше за інших. Дослідники з’ясували, що швидше опановували мову не ті діти, які слухали її по телевізору, радіо чи сприймали з розмов інших людей, а ті, з якими розмовляли, реагуючи на їхню міміку і спроби щось повідомити. Не звичайна балаканина допомагала малюкам зрозуміти й запам’ятати слова, а взаємодія із дорослим. Тобто глянуло дитя на якийсь предмет – а мама уже повідомляє, що то книга, заплакало, бо не дали бажаного, – й почуло нове слово: «не можна». Одночасно зиркнуло на маму й запам’ятало вираз обличчя з умовною назвою «заборонено».
Ось це спостереження за дитиною, звісно, стає слабшим у міру того, як вона підростає, але й далі воно допомагає нам визначити, що її цікавить і вабить. А син чи донька теж активно використовують цей метод, щоб побачити, що стоїть за словами дорослого.
«Читати» погляди, гримаси, нахил голови й інтонацію близької людини та складати усе це в невербальне повідомлення – то ціла наука. У родині використовувати її простіше, аніж із чужими, адже в подібних ситуаціях ми реагуємо, орієнтуючись на одні й ті ж свої принципи. Дітям, які таке засвоюють мимохіть, легше спілкуватися в різних соціальних колах, аніж іншим, та й з ними легше дорослим. Чи можна якось заохочувати малих цікавитися фізіогномікою? Думаю, передусім варто обговорювати навіть кумедні питання чи зауваження на кшталт: «Чому в тебе сердиті брови?», «Не хочу, щоб та тьотя плакала» або ж «Не дивися на мене так!». Тепер це називають «емоційним інтелектом»: вміння називати те, що відчув, побачив, що тебе схвилювало. Й геть непогано, якщо дитина розумітиме, що те незрозуміле, той «черв’ячок у душі», що її непокоїть після розмови з дорослим, ровесником, має назву і пояснення. Нічого нового: ми, батьки, гарно попрацюємо, якщо допоможемо своїй дитині з’ясувати головні моменти в кожній важливій темі, яка її хвилює в даний момент, зокрема щодо взаємодії з іншими людьми.
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно й цікаво, діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама.
Читайте також: Дорослі-малі діти. Колонка мами чотирьох дітей.
