Чому я перестав вживати фрази типу «путін напав»

Не перестаю дивуватися ставленню так званих пересічних росіян до війни. Є, звісно, горстка тверезих, які усвідомлюють, що натворила їхня «расєюшка», але просто мовчать, боячись за своє життя. Тим часом як більшість із піною біля рота підтримує геноцид українців і окупацію нових територій.

Тому я став уникати фраз на кшталт «путін напав», «путін вирішив», «путін те, путін се». Бо путін – то просто втілення усіх росіян. І вони, попри наші надії, не прозріли ні від смертей своїх «ребят» на війні, ні від статусу світового ізгоя, ні від долара по 100. Про бомби на житлові квартали українських міст взагалі мовчу. Ці вибухи їх тільки радують. «Винуждєнная мєра», «щєпкі лєтят». А якщо ця «щєпка» забере чиєсь життя, то й на краще – менше укропів буде.

Пишу, бо не можу оговтатись від чергового відео, де опитують перехожих на вулицях російських міст. Просто не перестаю дивуватись, як вигадливо пересічні московити виправдовують свою загарбницьку війну. Якась жінка на запитання про українські безпілотники у Москві каже, що треба просто не дивитись у небо, щоб не набиратись негативу. А інша переконує, що і так всі помремо: мовляв, яка різниця – зараз від дрона чи через 50 років від хвороби. І жодної спроби провести хоч якісь причинно-наслідкові зв’язки. Повна покірність…

Чому ціла нація зійшла з розуму, стала філією сатани на землі? Думаю, що майбутні інститути, які вивчатимуть, як російське суспільство опустилось у своєму розвитку на дно, мають брати до уваги не тільки і не стільки пропаганду. Це щось значно глибше. Ви можете уявити, що завтра Зеленський оголошує війну за, наприклад, приєднання українських сіл Брестської області до України? І я ні. Будь-якого українського Президента винесли б із кріслом з його кабінету.

А росіяни радіють кривавим загарбанням і просять ще. Бо рашизм – це не щось нове, він там зростав століттями. Його породили вічні завойовницькі війни імперії, тоталітаризм та репресії, зневага до людини, яка завжди – просто «пиль» під ногами і може відчути свою велич лише у вбивствах інших. Те, що ми називаємо пропагандою, просто лягло на готовий ґрунт. І розквітло… Німці жили в «дурдомі» при Гітлері 13 років. А росіяни перебувають в ньому століттями.

Зараз дуже хочеться відгородитися стіною від усього нацистсько-російського. Але ми мусимо цікавитись цим диким утворенням під назвою російська федерація, говорити про це в школах і в ЗМІ, щоб розуміти його природу і знати, як діяти. Бо той монстр не згине одномоментно, як роса на сонці, навіть після української Перемоги. А буде, помираючи, ще довго бризкати навкруги жовчю та кров’ю. Як було після ракетного удару по Луцьку…