«Я був упевнений, що ти прийдеш».
Війна. Історія на вечір
– Мій товариш не повернувся з поля бою. Пане лейтенанте, дозвольте мені піти пошукати його, – сказав один солдат своєму лейтенанту
– Забороняю, – відказав офіцер. – Не хочу, щоб ви ризикували своїм життям заради чоловіка, який уже, напевно, мертвий.
Солдат не послухав заборони і пішов, а через годину повернувся смертельно поранений, несучи тіло свого друга.
Офіцер був розлючений:
– Я ж говорив, що він уже мертвий! А тепер я втратив двох людей! Ну скажіть, чи варто було йти туди, щоб зараз приволокти труп?
А солдат, вмираючи, відповів:
– Звісно, що так, пане лейтенанте, коли я його знайшов, він був ще живий і зміг мені сказати: «Я був упевнений, що ти прийдеш».
Невідомий автор.
Друг – це той, хто приходить, коли пішли всі інші…
Росаріо ГОМЕС, оповідання з книги «100 промінчиків світла. Притчі на щодень» (Львів, видавництво «Свічадо»).
