Вища форма любові – відпустити його

Ми – непрості створіння з безліччю емоцій, зумовлених різними ситуаціями.

Я ледь можу зрозуміти себе, то що вже казати про те, щоб зрозуміти того, хто хоче піти?

Якщо людина хоче піти – відпустіть її.

Я не буду обманювати вас і говорити, щоб ви змушували її залишитися. Не буду давати поради, як утримати її. Як би сильно ми не старалися, нічого не допоможе, якщо людина хоче піти.

Реальність відрізняється від того, що ми уявляємо. Ми б хотіли вірити, що людина, яку ми найбільше любимо, ніколи нас не залишить. Ми заспокоюємо себе казками «жили вони довго і щасливо», намагаючись зробити це нашою реальністю.

Але реальність у тому, що люди й обставини змінюються.

Те, що почалося вчора, може закінчитися в будь-який момент. Заперечувати правду так само марно, як чекати літак на залізничному вокзалі.

Відпустіть.

Люди приходять у наше життя з якоїсь причини – і на розлуку теж є причина. Не потрібно надто аналізувати все. Коли ви відпускаєте людину, тоді розумієте чому.

Можливо, коли вас відпустять, у ваше життя прийде хтось новий.

Може, людина, яку потрібно відпустити, – це ми самі. І, може, людина, яку ми відпускаємо, прийде в наше життя знову, але пізніше. Ми ніколи не знаємо причини нашої втрати, поки не погодимося з нею.

Відпустіть так, немов кидаєте камінь у море. Не думайте, що буде з ним потім. Ви не знаєте, чи досягне він глибин моря, чи хвиля поверне його назад до вас.

Замість того, щоб чіплятися за того, хто хоче піти, самі відчиніть йому двері. Дивіться, як він іде, і знайте: те, що повинно статися, станеться.

Відпустіть, повірте, що північний полюс магніту завжди притягнеться до південного іншого магніту. Якщо ви – південний полюс вашої коханої людини, то вона повернеться до вас.

А якщо ні, повірте, що ви знайдете свій північний полюс, який вам судилося притягнути.

Якщо людина хоче піти, знайте, що логічне рішення – це дозволити їй піти. Все інше, що ви можете намагатися зробити, – безумство. Навіть не старайтеся зрозуміти, чому ви повинні її відпустити.

Відпустіть так, немов кидаєте камінь у море. Не думайте, що буде з ним потім. Ви не знаєте, чи досягне він глибин моря, чи хвиля поверне його назад до вас. Ви просто кидаєте.

Кидайте камінь і знайте, що все буде добре. Серце буде боліти, але це лише зробить вас сильнішим.

Відпустіть.

Якщо людина не любить вас достатньо, щоб залишитися, любіть її настільки, щоб відпустити.

Може, це не абсолютне поняття кохання. Але ми визначаємо любов із власного досвіду. Та якщо той, кого ви кохаєте, хоче піти, повірте, що відпустити його – це вища форма любові.

Так що ростіть у любові.

Це не ваша провина, і швидше за все не його теж. Тож навіщо когось звинувачувати, якщо ніхто не винен?

Пливіть за течією життя.

Марія МРІЯ, blyskavka.top.

Читайте також: Кохання може все: волинян закликають поділитися романтичними історіями.